Головним джерелом окупаційної пропаганди на лівобережжі лишаються «газети»

«Для сучасного суспільства якісна і своєчасна інформація виступає однією з головних цінностей. Особливу роль у цій системі займають друковані періодичні видання», – ніби все правильно пише у своєму телеграм-каналі окупаційна адміністрація Голопристанського «муніципального округу». Але не пише головного: чому замість інформації, окупаційні «газети» друкують суцільну пропаганду, де немає навіть слова правди?

Хоча окупанти наполягають на тому, що несуть саме інформацію. Пишуть, що їх «Голопристанский вестник» разом з іншими агітками «залишаються головним джерелом інформації, яке сповіщає місцевих мешканців про важливі події і актуальні питання життєдіяльності округу і району».

Про важливість саме паперового варіанту донесення пропаганди під час «прямої лінії» говорив і вождь всіх покидьків лівобережжя Владімір Путін. «Мені здається, що паперова журналістика так само буде мати своє місце у цьому величезному мінливому світі, так само як і паперова книга, – сказав президент держави-агресора. – Є можливість почитати з гаджетів, там все добре викладено, різними мовами… Але взяти у руки книгу чи паперову журналістику. Ті ж «Известия» чи «Комсомолку».

Погортати, покопатися там. У цьому є кайф якийсь, правда?»

Правда – лише у тому випадку, коли мова йде дійсно про журналістику. А стосовно «Комсомолки», Путіну її і гортати не треба – його недолугі висловлювання завжди розміщують на першій шпальті з самого верху. Принаймні у спецвипусках для окупованої частини Херсонської області. В одному з останніх номерів, наприклад, вміщено його брехливу тезу про, буцімто, готовність до переговорів, але на його умовах. Тезу звичайного рекетира з 90-х: віддайте мені те, що мені не належить. Хоча, в принципі, Росія наразі у 90-х і живе.
І досі важко усвідомити те, що пропаганду росіянам допомагають робити колишні українські журналісти. Як, наприклад, Галина Єрмишко з Каланчака.

В останньому номері агітки «Каланчакский вестник», яку вона редагує, можна почитати і про «учасників СВО, які стали моральним орієнтиром для сучасної молоді, завдяки своєму патріотизму і мужності», і про «нові можливості у новій великій країні», і «про тих жителів нашого району, які, незважаючи на погрози, провели історичний референдум, після якого Херсонська область возз’єдналась з Росією», і ще багато чого, що з журналістикою не має нічого спільного. Від слова «зовсім».

Богдан СТРАЖАК, Новий День