Голокост: які події відбувались на Херсонщині й чому їх не варто забувати

а час окупації Херсонщини під час Другої світової війни нацисти вбили близько 28 тисяч місцевих жителів, 90% з них — євреї. Ця цифра не повна, адже область у сучасних межах була утворена у 1944 році. До того часу в неї входили частини Миколаївської та Запорізької областей. Дані ґрунтуються на архівних документах спеціальної комісії, яка діяла після звільнення територій від військ нацистської Німеччини й займалась ексгумацією масових поховань.

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Суспільне нагадує про злочини, скоєні нацистами на території Херсонської області.

У Херсоні одне з масових поховань страчених під час Голокосту людей свого часу виявили на колишній Червоностудентській, зараз – Гімназичній вулиці. Там знайшли велику кількість ексгумованих решток, розповідає директорка державного архіву Херсонської області Ірина Лопушинська.

"Здебільшого тут були розстріляні ті, хто знаходився у "червоній" в'язниці неподалік від сучасного телецентру. Але серед цих людей нараховують від 300 до 400 євреїв. Тобто це були не лише ті, хто перебував у в'язниці, як військовополонений", — розповіла вона.Схеми поховань і списки загиблих збереглись у державному архіві області. 1941 року військові нацистської Німеччини зігнали єврейські родини в гетто, а потім вивезли за межі Херсона, до селища Зеленівка.

"У 1941 році там будували протитанкові рови, коли наступала німецька армія. Тому нацистам навіть рити нічого не потрібно було. Вони використали ці рови для масового поховання єврейського населення. Їх прикидали, присипали, іноді навіть використовували місцевих жителів для присипання. Дуже багато було спогадів людей", — розповіла Лопушинська.Матеріали, які засвідчують злочини нацистів також зберігаються в експозиції обласного краєзнавчого музею. Виконувачка обов'язків директорки музею Ольга Гончарова показала копію фото, яке зробив один з нацистів.

"Нацисти взагалі-то полюбляли фотографувати свої ж злочини. І це потім свідчило проти них. Це було в районі Зеленівки. Вже після війни була проведена ексгумація і в цих траншеях виявили людей єврейської національності. Це були діти й люди старшого віку. І там же, в цих ямах, були й солдати", — розповіла Гончарова.По правому берегу Дніпра проходила лінія осілості єврейського населення. У 1926 році був створений єврейський національний район Великосейдеминуський, пізніше перейменований у Калініндорф. У селах цього району нацисти розстрілювали жителів єврейської національності й скидали їх тіла у колодязі. За архівними документами, стратили близько восьми тисяч людей.

"Коли ми дивилися документи, то там дві людини, там три людини, десь 400 осіб, 1200 пацієнтів з психіатричної лікарні, близько 400 ромів. Але біда в тому, що деякі родини не можна було ідентифікувати", — говорить Ірина Лопушинська."На фото — діти з села Калініндорф разом із вчителями. Вони не скоїли ніякого злочину. Але тільки за те, що вони належали до єврейської національності, їх знищили. Оцих дітей та їх вчителів знищили під час окупації", — розповіла Ольга Гончарова.

З 2014 року тему Голокосту на Херсонщині досліджує доцент кафедри національного, міжнародного права та правоохоронної діяльності Херсонського державного університету Юрій Капарулін. Зараз він – запрошений дослідник Інституту Рауля Валленберга університету Мічигану (США). Науковець дослідив історію херсонського гетто і разом з колегами зняв серію документальних фільмів "Калінідорф" та "(Не) відомий Голокост".

"На жаль, Україна та українці мають достатньо багатий досвід подібних трагічних подій. У світлі війни Росії проти України ця тема набула особливої актуальності. До сенату США було винесено на розгляд проєкт резолюції про визнання дій Російської Федерації в Україні геноцидом. Але, звісно, я вважаю, що важливо вивчати й історичний досвід, який інколи значною мірою має вплив на сучасні події", — каже Капарулін.У 2020 році відкритий у вищій школі центр студій геноцидів імені Рафаеля Лемкіна. З 2023-го він співпрацює з організацією Claims Conference, яка працює над відновленням справедливості до жертв Голокосту та їхніх родичів. Юрій Капарулін викладає факультативні курси з історії Голокосту та геноцидів.

"Для студентів та співробітників нині релокованого Херсонського державного університету, як і для всіх херсонців, це, звісно, особливо болюча, однак і важлива тема, з якою ми маємо працювати. Загалом, історія Голокосту по-своєму унікальна і непроста для вивчення. Вона вимагає значного не лише інтелектуального, але й емоційного ресурсу. Однак, за наших обставин це знання має особливе значення — не забувати той досвід, щоб пізніше осмислити, переказати та зберегти сучасний", — пояснив він.