Держбюджет теж на карантин?

Українська влада обіцяє побороти наслідки кризи, які вже відчуває українська економіка. Зрозуміло, що бюджет найближчим часом переглядатимуть. Ми поговорили з експертами і з'ясовували джерела бюджетного фінансування, а також кому уріжуть виплати, а кому дістанеться більше.

Все на боротьбу з вірусом!

Щоб перемогти наслідки карантину і зупинки через нього економіки країни, Кабінет Міністрів України створить стабілізаційний фонд, обсяг якого складе майже 200 млрд грн. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

— Ми створюємо стабілізаційний фонд держави, його розмір буде близько 200 млрд гривень. Цього буде абсолютно достатньо, щоб забезпечити пенсіонерів, забезпечити тих, хто сьогодні потребуватиме допомоги через втрату роботи, — зазначив Шмигаль.

Прем'єр також повідомив, що буде створено експертну стратегічну раду, яка напрацьовуватиме рішення для найбільш м'якого проходження кризи і початку розвитку після її завершення.

— Сьогодні Україна в потенційну кризу підходить більш підготовленою, ніж у 2008 році. У нас і значні золотовалютні резерви в НБУ, у нас хороші механізми, у нас висока ліквідність в банках. У нас всі макроекономічні параметри значно міцніші, ніж були в 2008 році, коли починалася фінансова криза, — втішає прем'єр-міністр.

При цьому, Шмигаль підкреслив, що за оцінками експертів, криза буде потужнішою, ніж у 2008-му.

— Тому ми вже сьогодні працюємо з Міністерством економіки, Міністерством фінансів спільно з міжнародними фінансовими організаціями, з МВФ в тому числі, над розробкою і коригуванням макропрогнозу, над розробкою механізмів стимулювання бізнесу, розробкою і впровадженням вже найближчим часом — буквально в квітні-травні — програми підтримки людей, — заявив прем'єр.

Скільки грошей потрібно?

Експерти кажуть, що сума, яка необхідна економіці для реанімації під час і після карантину буде залежати від його тривалості. І найцікавіше, що цифрою в 200 млрд грн тут не обійтися.

— Вирішення проблеми завжди починається з усвідомлення її справжніх масштабів і ключових причин, — говорить економіст Олексій Кущ. Лише правильні відповіді на зазначені вище питання дозволять перейти до наступного етапу, — розробки ефективної програми з мінімізації наслідків кризи, як в контексті соціальної системи, так і реального сектора економіки, включаючи амортизацію кризи на ринку праці.

На його думку, масштаб соціальної загрози оцінити досить легко: понад 47% у структурі доходів населення становить заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності – 22% і ще 2,6% - доходи від власності.

— Усі ці ресурси зараз знаходяться в зоні ризику: заробітна плата не виплачується на сотнях тисяч підприємств, мікробізнес майже повністю зупинений карантином, орендна плата під загрозою прострочення, — говорить Олексій Кущ. 

– Єдині грошові кошти населення, на які воно може розраховувати, — це соціальні бюджетні трансферти, але це всього лише 28%. Сумарно держава повинна в найближчі шість місяців акумулювати за рахунок перезавантаження бюджетних пріоритетів приблизно 350 млрд грн, яких повинно вистачити для формування мінімальних економічних і соціальних компенсаторів.

Кому дати, у кого забрати

Як кажуть експерти, на сьогодні прогнози щодо економічної ситуації негативні. Одні говорять про падіння економіки за підсумками року на 1,5%, а хтось про 5%. І все це буде відбуватися на тлі зростання цін.

— Закупівельні ціни на продукти харчування та медикаменти зростають, а заробітні плати та пенсійні виплати зростати не будуть, — говорить аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак. - Крім того, за умови світової рецесії, перспективи уповільнення зростання економіки України, втрат робочих місць в країні – ми можемо спостерігати негативну картину за рівнем демографії. Зросте рівень смертності і знизиться рівень народжуваності в перспективі на рік-два. А Україна і без того входить в топ 5 країн в Європі, за смертністю через низький рівень екології за підсумком 2019 року.

Якщо говорити про заходи, які можуть змінити ситуацію, то, за словами експерта, це готовність, елементарно, годувати населення, і забезпечувати безкоштовною медичною підтримкою.

— Не можна сказати, що вже сьогодні ситуація максимально критична, але офіційно за межею бідності в країні живе близько 40%, — говорить Орищак. Тобто потенційно цей той шар населення, який потребуватиме підтримки продуктами харчування. Бізнес структури повинні отримати канікули за всіма статтями: оренда приміщень, кредитні виплати і т. д.

Збільшувати виплати населенню і бізнесу доведеться за рахунок скорочення інших важливих витрат.

— Швидше за все під ніж потрапить будівництво, держзамовлення, збільшення соцвиплат і індексація, — говорить аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко. Але навіть, якщо урізати витрати по них, то цієї економії не вистачить на дотації підприємствам. Оскільки вже зараз, через зниження темпів зростання ВВП, ми не отримаємо левову частку доходів і по більшій мірі заяву і компенсації поки без підтримки МВФ виглядають популізмом.

Позичати або друкувати?

Експерти кажуть, що зараз у держави два шляхи – включити друкарський верстат або відновлювати співпрацю з МВФ.

— Важливо розуміти, що держава може піти за двома основними напрямками, - говорить аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко. - Це зниження податків та інших платежів і збільшення держвидатків. Зробити таку маніпуляцію реально можливо тільки за допомогою МВФ. На зараз немає механізмів, крім МВФ і друкарського верстата для запуску збільшених виплат пенсіонерам і дотацій підприємств, інших держпрограм.

Саме запуск друкарського верстата експерти і називають основною загрозою для курсової стабільності.

— Середньострокова загроза для гривні тільки одна - друкарський верстат Нацбанку, - говорить президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. Його, мабуть, доведеться включати для фінансування потреб уряду. Нагадаю, що протягом останніх п'яти років гривня масово випускалася тільки для покупки доларів у ЗВР, тобто, емісія була "хорошою". Виняток був тільки для допомоги Приватбанку в кінці 2016 року. Саме на стриманості Нацбанку і базується міцність курсу гривні протягом 2015-2020 років.

За його словами, без підтримки ззовні уряд не зможе виконати державний бюджет за доходами.

— Мова йде не тільки про кредити "з-за кордону", - продовжує Козак. Коли НБУ кредитує уряд або купує ОВДП - це теж зовнішня допомога. За допомогою незабезпеченої емісії. Зараз це заборонено законом. Раніше і МВФ бив по руках за таке. Але за останній місяць ситуація кардинально змінилася. Більшість розвинених країн збільшують дефіцити своїх бюджетів за рахунок масштабного випуску їх аналогів ОВДП і покупки їх тамтешніми центробанками.

За його словами, в Україні теж починається дискусія про обсяги незабезпеченої емісії Нацбанку. Але рішення поки не затверджено.