Чи отримають херсонські музеї твори мистецтва, вилучені у зрадника Медведчука?

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) висловило свою незгоду з рішенням щодо продажу картин, вилучених у зрадника Віктора Медведчука, та закликало передати цінні твори мистецтва українським музеям, чиї колекції постраждали через війну. Про це МКІП повідомило на своєму офіційному сайті 18 квітня 2024 року.

Понад 300 картин із приватної колекції, яка належала дружині Віктора Медведчука, заарештували у квітні 2022 року. Вони тимчасово зберігаються в Національному художньому музеї України. За рішенням суду, їх передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) для реалізації.

Голова АРМА Олена Дума 16 квітня 2024 на своєму телеграм-каналі повідомила, що 264 картини, вилучені в Медведчука, готуються для продажу, а усі вторговані кошти спрямують до державного бюджету України.

18 квітня МКІП відреагував на заяву очільниці Агентства:

«МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну».

Мінкульт аргументує прохання тим, що кошти з бюджету України на поповнення колекцій музеїв державної та комунальної власності не виділяються вже 20 років, а з початком російської агресії з 2014 року Музейний фонд України втратив понад 1,7 млн предметів через викрадення, знищення чи пошкодження країною-агресором.

Зокрема, з Херсонського художнього музею окупанти викрали понад 10 тисяч творів мистецтва, мистецькі втрати на рівні області оцінюють у 15 тисяч одиниць.

«Згідно зі статтею 18 Закону України «Про музеї та музейну справу», державна частина Музейного фонду України формується, зокрема, шляхом передачі обернених згідно з законодавством у дохід держави музейних предметів та предметів музейного значення», – констатує Міністерство.

Чи відреагує держава на цей заклик, поки невідомо. В разі позитивного рішення українські музеї, в тому числі й Херсонський художній, можуть поповнитися дуже цінними експонатами. Відомо, що колекція Медведчука включала полотна Івана Айвазовського, Костянтина Коровіна, пейзажі Володимира Орловського та Костянтина Крижицького, твори майстрів закарпатської школи Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка й Адальберта Ерделі. Творчість усіх перелічених митців (крім Ерделі) була представлена і в Херсонському художньому музеї, роботи окупанти вкрали перед втечею з міста.

1 листопада 2022 року херсонці стали свідками пограбування Херсонського обласного художнього музею імені Шовкуненка – експонати завантажували у фури для вивезення з міста.
У той самий день окупанти пограбували картинну галерею імені Альбіна Гавдзинського у Новій Каховці.
4 листопада про пограбування, замасковане під «евакуацію», що проходила під гаслом «збереження культурних цінностей», офіційно повідомив Херсонський художній музей.
Смітсонівський Інститут у США за допомогою супутникових фотографій задокументував пограбування Херсонського художнього музею.
Одразу після пограбування картини з Херсонського художнього музею «засвітилися» в Криму – в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.
Після деокупації Херсона стало відомо, що окупанти вивезли з музеїв Херсонщини 80% колекції.
Перші світлини пограбованого Херсонського краєзнавчого музею шокували світову спільноту.
Фахівці Херсонського художнього музею з моменту викрадення музейної колекції не припиняють роботу з ідентифікації вкраденого окупантами. Вже вдалося ідентифікувати 102 викрадені твори мистецтва.
У квітні 2024 року колекція Херсонського художнього музею поповнилася старовинною іконою “Іоан Воїн”.

Вгору
На фото: Картина Костянтина Крижицького з колекції, вилученої у Медведчука. Фото: Слідство.Інфо