Банки введуть нові обмеження та заборони щодо відкриття рахунків і платежів. Повний текст документа

Українські банки об’єднують зусилля задля запровадження нових обмежень щодо фінансових операцій клієнтів – фізосіб та фізосіб-підприємців (ФОПів). Правила стосуються як відкриття рахунків, так і подальших платежів по них.

Нові обмеження викладені в проєкті меморандуму "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг", який сьогодні планують підписати під дахом Національного банку на вул. Інститутській, 9 в Києві. НБУ – організатор, також долучаться дві профільні асоціації – НАБУ (Незалежна асоціація банків України) та АУБ (Асоціація українських банків) і чотири банки, які підписуватимуть документ – Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та Універсал Банк (monobank).

OBOZ.UA вже писав про попередні перемовини щодо нових обмежень: йшлося про ретельніший фінансовий моніторинг переказів спочатку (з 1 січня 2025 року) з 150 тис. грн на місяць, а потім (з 1 червня 2025 року) – зі 100 тис. грн/міс.Однак пізніше в розпорядженні редакції інтернет-видання OBOZ.UA з’явився повний текст меморандуму, який ми публікуємо. З нього зрозуміло, що обмежень і заборон стало більше й вони мають ширше охоплення.

Зокрема, у меморандумі банки домовляються про загальну практику розшарування клієнтів. Ця практика у різних банків могла збігатися й до того, однак від підписання нового документа мусить стати єдиною. А саме: всіх людей під час відкриття рахунків розділятимуть на три категорії за ризиком – низький, середній і високий. Простій людині банкіри про це не повідомлятимуть, можуть навіть приховувати ці дані, утім зроблять у своїх внутрішніх документах певну позначку.

Відповідно до цього розшарування й вводитимуться автоматичні обмеження щодо платежів/переказів для клієнтів без документального підтвердження доходів у банках-підписантах меморандуму.Клієнтам з низьким і середнім ризиком встановлять такі максимальні місячні ліміти переказів коштів:

• 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року;
• 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

Клієнтам з високим ризиком – одразу лише 50 тис. грн. У банках пояснили, що в ризикову категорію потраплятимуть люди без офіційних доходів: непрацевлаштовані, студенти та інші.

• Винятки одразу будуть для зарплатних клієнтів, волонтерів.
• Обмежуватимуться всі види переказів – p2p, IBAN.

Водночас ліміти можна буде підняти після надання банку документів про доходи у кожному окремому випадку, якщо ці доході вищі за вказані ліміти. Приміром, у людини зарплатня 170 тис. грн, тоді для здійснення платежів на цю суму їй необхідно надати банку довідку про зарплату або податкову декларацію."Документальне підтвердження доходів передбачає отримання документів/інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, виписка по рахунку зарахувань заробітної плати, протокол/виписка з виплати дивідендів із довідкою про сплачені доходи/Декларація про майновий стан/декларація ФОП, підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності, інші документи щодо підтвердження фінансових можливостей", – йдеться в меморандумі.

Ще одне обмеження – людям без документально доведених доходів дозволять відкривати в одному банку в одній валюті не більше трьох поточних рахунків. Хочете більше – несіть банку довідки про доходи. Виняток зроблять для рахунків за державними програмами (єВідновлення, Національний кешбек та ін.) та для інших видів рахунків – депозитні, кредитні.Інша важлива новація, що викладена в меморандумі, – це встановлення між банками-підписантами обміну клієнтською інформацією. Скажімо, ви не порозумілися зі своїм банком з будь-якого питання, закрили там всі рахунки та пішли, і про це можуть дізнатися в інших банках. Бо цією новиною поділяться – по суті, йдеться про розголошення банківської таємниці. Що може стати приводом для відмови у відкритті вам рахунків у інших установах. Також у меморандумі прописано, що банки планують налагодити співпрацю з державними органами влади для оперативного збору даних про клієнтів.

"Надання банкам доступу до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу державних послуг (далі – Дія) про дохід клієнта, про судові справи тощо", – вказано в документі.
"Створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема, з ознакою "фінансовий мул" як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта під час встановлення/перегляду ділових відносин", – написано о планах в меморандумі.

Це все дозволяє створити ідеальні умови для стеження за кожним клієнтом-фізособою.
До ФОПів (фізосіб-підприємців) і фізосіб, які проводять незалежну професійну діяльність, теж у межах нової домовленості застосовуватимуть більш ретельний фінмоніторинг. Це розписано по кроках залежно від системи оподаткування:• Для новостворених ФОП (до 6 міс) із сумою річного доходу відповідно до 1 групи оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, по які клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця тощо) та посилений моніторинг операцій по рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць по 1 групі оподаткування.

• Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи —відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу.

Вивчаючи клієнтів і їхні операції, банки звертатимуть увагу на такі індикатори:

1. різке збільшення операцій по рахунку ФОП від різних контрагентів;
2. залишок по рахунку ФОП "0" на початок та на кінець дня;
3. нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб на день, у 2 рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;
4. дроблення переказів, зокрема круглими сумами від або на одного контрагента впродовж місяця (якщо інше не передбачено бізнес-моделлю бізнесу).

Офіційний привід для усіх обмежень і посиленого моніторингу – це боротьба з картковим шахрайством, щоб у людей рідше крали кошти з рахунків, а ще протидія тим, кого Нацбанк називає дропами (люди, які за винагороду віддають свої рахунку у використання іншим) та схемниками. Водночас проглядаються й інші цілі – щодо зменшення податкової мінімізації, збільшення надходжень до бюджету та тотального стеження за власниками рахунків.

Нині меморандум підписують чотири банки, однак у Нацбанку сподіваються, що з часом до нього долучаться всі банківські установи, що обслуговують населення та малий бізнес. Напевне, так і буде. НБУ чи не щомісяця виписує банкам і небанківським установам величезні штрафи за порушення правил фінмоніторингу, тож до його так званих порад завжди дослухаються.

Загалом це все робиться, щоб якомога більше українців опинилися під ковпаком глибокого фінмоніторингу. Для цього в кінці документа зазначається, що меморандум може ще дороблятися та доповнюватися.

Аби кожен читач ще до офіційного виступу голови Нацбанку Андрія Пишного міг сформулювати власну думку щодо мети та засад заявленого фінансового моніторингу банків, OBOZ.UA публікує повний текст проєкту меморандуму "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг".