Знищують аеродроми, арсенали, склади зі зброєю. Про роботу пілота дронів із Херсонщини у складі засекреченого підрозділу

Росія воює з Україною понад десять років, із них чотири триває повномасштабне вторгнення. Щоб гідно протистояти ворогу, Збройні Сили України використовують передові технології, зокрема й безпілотні авіаційні комплекси (БПЛА). Дрони на фронті дають змогу  завдавати  ворогу значних втрат – навіть у глибокому тилу. Саме цим займається  14-й Окремий Полк Безпілотних Авіаційних Комплексів – засекречений підрозділ, головна його зброя технології, інтелект та сучасні  інженерні рішення. Журналісти “Вгору” дізналися, що в ньому служать і бійці з Херсонщини. Розповідаємо про нашого земляка – пілота дронів із позивним "Сапсан".

Від агронома – до пілота дронів

Боєць 14-го полку безпілотних авіакомплексів Сапсан родом із Херсонщини – виріс у селі неподалік Каховки. Його батьки все життя працювали на землі, і він з дитинства знав, що таке сапа. Після школи вивчився в аграрному університеті на агронома, працював консультантом у фермерському господарстві – займався підбором добрив, контролем якості ґрунту, допомагав із технологіями вирощування. У вільний час любив рибалити.

"Це ціла філософія. Якщо є ставок і вудка, значить день прожитий не дарма", – каже "Сапсан".

Коли почалося повномасштабне вторгнення, він спершу допомагав як міг: возив їжу, роздавав гуманітарку, патрулював село.

"З часом зрозумів: хочу бути не поруч із тими, хто бореться, а серед них. Тож коли відкрилася можливість підписати контракт, не вагався", – розповідає боєць.

Так у 2023 році мирне поле діяльності "Сапсана" змінилося на бойове. Він згадує:

"Спочатку доводилося важко, адже звик до роботи в полі, а не з автоматом. Зате витривалість і дисципліна були". 
Після базової загальновійськової підготовки Сапсан служив у механізованій бригаді на півдні. Там пройшов перше бойове хрещення: обстріли, евакуацію поранених, постійну зміну позицій. Це загартувало, але йому хотілося, як він каже, більшої ефективності.

"Хотів бачити результат своєї роботи одразу, а не в загальному "м’ясорубному" процесі", – пояснює "Сапсан".

Ще за мирного життя він бачив дрони у фермера, і йому було цікаво, як вони влаштовані. На фронті, побачивши, як невеликий апарат знищує техніку вартістю в мільйони, зрозумів – це саме те, чим би йому хотілося займатися.

Разючий злам перспективи. Те, що спершу здавалося просто цікавою сільськогосподарською іграшкою, на війні постало як потужний інструмент змін.

Сапсан спершу намагався дізнатися про пілотування дронів самостійно, щось десь читав та просив у частині дати потренуватися. А згодом оператор БПЛА з іншого підрозділу показав йому, як усе працює, і "Сапсан" остаточно вирішив перекваліфікуватися. Подав заявку на перенавчання, пройшов спеціальний курс, а потім вже й сам готував молодих пілотів. 

У 14-му полку: технології та точність

Про 14-й полк "Сапсан" почув від знайомого, з яким перетнулися на полігоні. Той розповів, що в цьому підрозділі, де інженери постійно вдосконалюють засоби ураження, розвідки, зв'язку та автоматизації бойових дій, основний акцент робиться на нові технології та високоточну роботу, і що їм постійно потрібні навчені пілоти. Особливо вражає, що командири – не "з кабінету", а ті, хто має бойовий досвід із 2014-го, отже, розуміють ціну помилки та надають перевагу розумному ризику, а не бездумному героїзму.

Після мобілізації або укладення контракту, майбутні військовослужбовці проходять 50-денну базову загальновійськову підготовку в навчальному центрі. А після  її завершення – фахову підготовку у своєму підрозділі, де адаптуються до посади й опановують злагоджену взаємодію зі своїми побратимами та  посестрами.
"Я зайшов на сайт, побачив анкету, заповнив її, і вже за кілька днів отримав дзвінок від рекрутера. Процес пішов швидко: ВЛК, контракт, збори речей – і я в строю", – згадує "Сапсан" свій вступ до 14-го полку.

Сьогодні він – один із пілотів дронів, які завдають точкових ударів по ворогу на глибокій дистанції. Ось що він розповідає про свою роботу в 14-му полку:

"Тут усе "по-справжньому". Немає показухи, немає формального підходу, тут кожен боєць потрібен. До того ж у полку дають змогу рости – і як спеціалісту, і як людині. Новітні дрони, техніка, досконале планування операцій, постійне навчання – тут усе налаштовано на те, щоб бити ворога ефективно і з розумом".

“Хтось залишиться живий, бо ти зробив свою справу"

У "Сапсані" найбільше цінують злагоджену командну роботу А справжнє задоволення настає в ту мить, коли  дрон досягає цілі – і зникає ще один склад із боєкомплектом, РЕБ чи "Тигр" із російськими військовими.

Він згадує складну операцію з ураженням цілі в тилу ворога:

"Якось отримали координати цілі глибоко в тилу ворога – важливий склад БК. Місія була складною: працювали вночі, погода мінялася щогодини, були перебої зі зв’язком. Через складну ситуацію порушувався графік, але на цілі мали бути вчасно. Довелося імпровізувати. І зрештою влучили – детонація була знатна, вороги довго намагалися впоратись із пожежею. За ту операцію командування подякувало всій групі."
За словами "Сапсана", він провів понад 40 бойових виходів, більшість з яких завершилися успішним ураженням цілей. Ці результати – лише частина досягнень бійців 14-го полку, які часто працюють у тісній взаємодії з іншими підрозділами ЗСУ. Наприклад, під час операцій

• 28 квітня 2024 року: Спільно з іншими підрозділами ЗСУ уражено аеродром Кущевська – 4 літаки та склади з боєзапасом знищено/пошкоджено.
• 20 вересня 2024 року: Знищено арсенал у Тихорецьку, де зберігалося 25 тисяч тонн боєприпасів, включаючи 2 тисячі тонн з КНДР.
• 8 жовтня 2024 року: Точне ураження 67-го арсеналу ГРАУ у Брянській області.
• 14 січня 2025 року: Повторне ураження аеродрому "Енгельс-2", загоряння цистерн з авіапальним для стратегічних бомбардувальників.
• 24 січня 2025 року: Уражено завод мікроелектроніки "Кремній Ел" у Брянську, що постачає компоненти для російського ВПК.

Та більше за сухі цифри боєць цінує інше – усвідомлення, що кожен його вихід наближає спільну перемогу. Після ураження цілей приходить думка: "Хтось залишиться живий, бо ти зробив свою справу.

Ганна Щидловська