Жонглювання цифрами, або Чи справді 7 тисяч батьків херсонських учнів висловилися за побудову «підземної школи»?
Начальник Херсонської МВА Роман Мрочко заявив 16 жовтня 2024 року в ефірі радіо X.ON, що нібито 7 тисяч херсонців з 10 тисяч опитаних підтримують будівництво підземних шкіл у місті.
«Нам виділили грошові кошти з державного бюджету на будівництво протирадіаційних укриттів. На сьогодні є всі необхідні дозволи, оформлені всі документи на будівництво таких трьох протирадіаційних укриттів у різних районах нашого міста. Було опитування батьків, було опитано 10 тисяч чоловік, з яких 7 тисяч погодилося на необхідність побудови зараз, де в майбутньому зможуть навчатися наші з вами діти-херсонці. На сьогоднішній день на території нашої херсонської територіальної громади перебуває 5 тисяч дітей», – це цитата Мрочка з ефіру.
На фоні протестів городян проти будівництва та інформації, що в Херсоні перебуває 5 тисяч дітей (а опитано 10 тисяч батьків), ці цифри викликали сумнів у редакції «Вгору», тож ми надіслали запит до ХМВА з низкою питань щодо проведеного опитування. Отримавши відповідь, ми уважно вивчили її, долучивши до аналізу соціолога Миколу Гоманюка. Також порозпитували батьків дітей, що навчаються в херсонських школах, та педагогів. І виявили, що озвучені очільником міста «7 тисяч»... не відповідають дійсності.
Результати анкетування
З відповіді на запит за підписом заступника начальника Херсонської міської військової адміністрації Антона Єфанова ми дізналися, що опитування проводилося управлінням освіти Херсонської міської ради онлайн у формі анкетування. До участі в анкетуванні запрошувалися батьки дітей, які навчаються в херсонських школах, або особи, які їх замінюють. Педагоги херсонських шкіл і батьки учнів підтвердили факт проведення цього опитування через заповнення гугл-форми.
Опитування проводилося з 23 по 28 квітня 2024 року і на прохання класних керівників, які тримали зв'язок із батьками, було продовжено до 03 травня 2024 року. Причини продовження анкетування – «технічні можливості окремих родин та особливі умови, викликані воєнним станом у державі». Результати анкетування опрацьовувалися спеціалістами управління освіти Херсонської міської ради.
Анкетування включало 20 питань, «які мали на меті вивчити думку батьківської громадськості про стан організації освітнього процесу в громаді в умовах воєнного стану». Питання охоплювали різні робочі аспекти, які стосуються навчання, як от чи отримувала дитина гаджет для навчання онлайн, про психологічну допомогу від шкільного психолога, гурткову роботу в позашкільних закладах, про необхідність евакуації та наміри щодо повернення в Херсон. Питання №15 було сформульовано так:
Чи погодилися б ви на навчання у змішаному форматі (очне – дистанційне) у разі побудови сховища згідно із вимогами ДСНС?
Скріншоти сторінок анкетування, надані батьками херсонських учнів
Згідно з відповіддю на запит, «підтримали побудову укриттів» 62% опитаних, не підтримали – 38%.
Це не соцопитування
«Там не було питання про будівництво – там було питання про змішану форму навчання».Такою була перша реакція Миколи Гоманюка, коли ми попросили його проаналізувати відповідь з погляду соціолога. Він каже, що як соціолог не може критикувати виконавців цього анкетування, бо воно і не заявлялося як соціологічне:
«У даному опитуванні відображається думка лише батьків учнів шкіл. Проте питання будівництва такого масштабу стосується всіх херсонців. Отже, я, якби проводив дослідження та таку тему, не обмежував би коло респондентів тільки батьками. Крім того, питання про укриття в анкеті даного опитування сформульовано не чітко. Воно передусім стосується думки щодо змішаного навчання, а не будівництва підземної школи. У питанні йде мова про укриття, а які саме, де – це вже кожен мав розуміти по-своєму. В таких випадках важко дати однозначну інтерпретацію відповідям».
До речі, розмови з батьками та педагогами підтвердили, що питання про змішану форму навчання люди дійсно проінтерпретували по-різному, тобто, кожен побачив в ньому щось своє. Хтось сприйняв цей пункт як питання на неблизьке майбутнє (бо ж яке будівництво, коли місто під обстрілом?), хтось – як можливість звернути увагу влади на відсутність безпечних приміщень у школах, хтось – як на згоду на змішану форму навчання дітей за певних умов безпеки. А хтось поділився своїм багатогранним ставленням до проблеми. З одного боку, «підземні школи» та укриття дійсно потрібні. З другого, поки не буде нормальної безпекової ситуації, ніхто з батьків не віддасть дітей до такої школи. З третього, «підземні школи», які планують побудувати, не вмістять всіх херсонських школярів. І головне – будівництво під обстрілами сприймається як відверта крадіжка коштів з бюджету.
І ще один нюанс: опитування проводилося ще у квітні-травні, з того часу безпекова ситуація в місті погіршилась, і місце будівництва «підземної школи» / укриття стало мішенню для російських військ.
Цифри не брешуть
А тепер візьмемо до рук калькулятор. Бо у відповіді на запит є одне маленьке, але дуже важливе речення:
«У питанні побудови укриттів для аналізу враховувалася лише думка батьків, які зазначили, що перебувають в громаді».
У запиті вказано, що всього було опитано 9153 людини. З них перебувають в Херсоні 29,1% опитаних.
Тобто, щодо питання про змішану форму навчання та укриття враховувалася думка лише 29,1% батьків або людей, які їх замінюють, а це 2663 чи 2664 людини – і ніяк не 10 тисяч.
Рахуємо далі: «підтримали побудову укриттів» 62% опитаних. Від 2664 батьків, які мешкають в Херсоні (візьмемо більшу цифру) це буде 1652 людини. Тобто, реально з тих, хто живе зараз в Херсоні, висловилися «за» 1652 батьків. Не 7 тисяч.
До речі, 7 тисяч не виходить, якщо взяти всіх опитаних: 62% від 9153 — це 5675 людей, і знов не 7 тисяч.
Тож аналіз наданих даних спростовує заяви міської влади про підтримку будівництва «підземних шкіл» 7 тисячами херсонців, демонструючи суттєве розходження з реальними цифрами. До того ж формулювання питання було по-різному проінтерпретовано батьками, і сумніви, що їхні ствердні відповіді є справді підтримкою будівництва, є небезпідставними.
- Про те, що в Херсоні планують збудувати підземний заклад освіти, 8 квітня повідомив начальник Херсонської МВА Роман Мрочко, перебуваючи у відрядженні в Харкові.
- На початку липня проєкт був презентований саме як «підземна школа» Міністру освіти і науки України Оксену Лісовому під час його візиту на Херсонщину.
- Роботи по будівництву мають завершитися 1 червня 2025 року.
- 7 жовтня окупаційні війська скинули на Херсон 3 керовані авіабомби (КАБ). Через один з авіаударів пошкоджені заклад освіти та будинки поблизу будівництва «підземної школи».
- На 8 жовтня було відомо про 22 поранених через авіаудар по школі, серед них двоє дітей.
- Місцеві жителі пов'язують удар КАБАми з будівництвом «підземної школи», бо воно привертає увагу окупаційних військ. Попри обурення людей будівельні роботи тривають.
- Місцева влада в Херсоні не планує припиняти будівництво, аргументуючи, що «прилітає» всюди.
- Тепер представники влади називають об’єкт будівництва протирадіаційним укриттям для цивільних, де надалі можуть навчатися діти офлайн.
- Після влучання керованих авіабомб у херсонський навчальний заклад, біля якого будують «підземну школу», редакція «Вгору» звернулася до Міністерства освіти та науки України за коментарем. У відповіді було зазначено, що в міністерстві «не коментують процес будівництва та безпекові зміни, які відбуваються при перебігу цих робіт». Також зазначили, що за це відповідає “підрядник – той, хто будує, та замовник – яким власне є місцева влада”.
- 10 жовтня херсонці вийшли на мітинг проти будівництва протирадіаційного укриття.
- 16 жовтня в ефірі радіо X.ON начальник Херсонської МВА Роман Мрочко заявив, що херсонці підтримують будівництво підземних шкіл.
- 30 жовтня очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що в Херсоні не припинятимуть зведення двох підземних шкіл, яке викликало обурення у місцевих жителів.
Лариса Жарких, Вгору