Заміна Каховського водосховища: де взяти воду для півдня України

На Дніпропетровщині планують відновити водосховище, аби забезпечити водою 1,4 млн людей і компенсувати нестачу, викликану підривом росіянами греблі Каховського водосховища. Чи вдасться відновити водопостачання?

У пошуках виходу

Наслідки знищення ворогом Каховського водосховища 6 червня 2023 року відчуває вся Україна, але перш за все південь: тут страждає питне водопостачання, зрошення, аграрне виробництво, існує загроза для тих підприємств, що потребують багато води.

"Щодо питного водопостачання - найбільше постраждає Дніпропетровська область, бо Каховське водосховище - основне джерело водопостачання для Кривого Рогу, Марганецького району. Треба шукати альтернативні джерела, які мінімізують ризики. Далі - Херсонська і Запорізька області, а також частково Миколаївщина", - повідомив свого часу директор Інституту водних проблем і меліорації національної академії наук Михайло Яцюк у коментарі ВВС.

За його словами, сотні міст і сіл на Херсонщині та Запоріжжі (за винятком Запоріжжя) не мають питної та технічної води, що її брали з Дніпра.

При цьому Миколаївській області від нестачі води страждає Миколаїв, оскільки до російського нападу місто використовувало саме дніпровську воду через водозабір у Херсонській області. До 2007 року Миколаїв також використовував Жовтневе водосховище, котре отримувало воду з річки Інгулець.

У Дніпропетровській області від води з Каховського водосховища частково залежали Кривий Ріг, а також південна частина регіону (Марганець, Покров та Нікополь). Тут воду з водосховища використовували сотні тисяч людей, низка великих промислових підприємств та сільське господарство.

При цьому у Кривому Розі, котрий залежав від водопостачання з Каховки на 70%, до безводдя готувалися заздалегідь, навіть ще до підриву греблі Каховської ГЕС російськими окупантами: за інформацією голови Криворізької ОВА Олександра Вілкула, для цього здійснювалися "технічні заходи, що включають прокладання труб, створення нових водозаборів, нових насосних станцій і багато іншого".

Перший крок зроблено

Але все це проблеми зневоднення регіону, на жаль, не вирішило. Тож нині на Дніпропетровщині планують відновити водність річки Саксагань та наповнити Макортівське водосховище, аби забезпечити водою 1,4 млн жителів - повідомила на своїй на Facebook-сторінці міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, котра нещодавно відвідала область із робочим візитом.

За її словами, підрив російськими військами греблі Каховської ГЕС та необхідність використання води з річки для водозабезпечення Кривого Рогу призвели до майже повного спустошення Макортівського водосховища.

"Наразі рівень води у водосховищі становить лише 19,6 млн кубічних метрів при нормі в 57,8 млн кубометрів. У разі тривалих посушливих періодів наповнення водосховища природним шляхом може тривати близько 10 років. Інші два водосховища на річці — Кресівське та Саксаганське — зазнають постійного впливу високомінералізованих шахтних вод", - вказала Гринчук.

Тож для відновлення водопостачання зараз розглядається можливість подачі дніпровської води з Кам’янського водосховища через русло річки Саксагань та будівництво водогону довжиною близько 30 км.

Це,за словами міністра, дасть змогу наповнити Макортівське водосховище, поліпшити якість води для забезпечення потреб мешканців в межах басейну річки, а також - наповнити колодязі у господарствах, котрі поки не охоплені централізованим водопостачанням.

Що буде з Каховським водосховищем?

Тобто, здійснюються спроби відновити водопостачання шляхом відновлення дрібніших водосховищ, але подальша доля самого Каховського водосховища поки остаточно не визначена.

Зокрема, директор Інституту водних проблем і меліорації два роки тому висловлював переконання, що на Півдні немає інших джерел, котрі могли би замінити Каховське водосховище, тому його необхідно відновити. При цьому мова велася не про ГЕС, а лише саме про водосховище.

"Я не кажу зараз про ГЕС, тому що є дуже багато думок щодо того, яка це має бути гідроелектростанція. Але нам потрібно відновити водосховище як гарантоване джерело насамперед для питного водопостачання, коли мова йде про потенціал чотирьох мільйонів жителів. Крім того, це джерело для розвитку сільського господарства, що має потенціал півтора мільйона гектарів зрошення. І це потенціал для галузей промисловості, які зосереджені на цих територіях. Зокрема, для гідроенергетики, атомної енергетики, інших галузей, які б давали можливість економічного зростання нашої держави", - вказував тоді він у коментарі УНІАН.

Але, на думку Яцюка, це відновлення можливе лише після закінчення бойових дій і буде тривати доволі довго, протягом кількох років.
Водночас у липні 2023 року Кабінет міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт з відновлення Каховського гідровузла, що передбачав два етапи. Перший - проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, а також проєктування та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС.

Другий етап має розпочатися після деокупації та розмінування території  Каховської ГЕС. Ним передбачено обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла,  розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС й будівництво відповідних споруд.

"Зазначу, що в рамках нашої співпраці з Національною академією наук України було здійснено низку обстежень, і Академія ухвалила постанову Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС, в якій зазначається про безумовну необхідність відновлення Каховського водосховища", - повідомив директор департаменту капітального будівництва Укргідроенерго  Олег Ососков під час обговорення варіантів використання території Каховського водосховища для виробництва енергії і сталого відновлення у рамках проєкту Спроможність до кліматичних дій наприкінці 2024 року.

Однак екологи мають цілу низку не лише вузько спеціальних, а й економічних аргументів проти відновлення Каховського водосховища. Головний з них - побічні ефекти штучного зрошення південних земель саме з Каховки.

За словами експерта Української природоохоронної групи Олексія Василюка, зрошувати поля саме з цього водосховища є згубним для самих полів. У результаті це будуть найбільш засолені ґрунти в Україні, бо Каховське водосховище збирало у себе мінералізовані води степових річок.

Зрошені з цього джерела ґрунти стають непридатними для сільського господарства за 10-15 років, пояснив він у коментарі виданню Хмарочос.

Тому ще не пізно переформатувати сільське господарство на цій території під нові природні умови, зауважив фахівець.

Окрім того, відновлення природних екосистем (а саме це нині відбувається у Каховці) - є основою сталого розвитку в Євросоюзі, куди нині прямує Україна: нагадаємо, ще у травні 2020 року Європейська комісія презентувала Стратегію біорізноманіття ЄС до 2030 року: Повернення природи в наше життя.

Стратегія містить зобов’язання та дії, котрі мають бути виконані на території ЄС. Серед найбільш амбітних цілей документа - щонайменше 30% суходолу та 30% морських акваторій повинні стати заповідними територіями; щонайменше 10% сільгоспугідь мають бути виведені з обробітку й відновлені до природних екосистем, використання пестицидів має скоротитися на 50%; щонайменше 25 000 км річок планується відновити до стану вільноплинних.

Та чи вдасться запровадити все це у повоєнній Україні - питання відкрите. Для цього, принаймні, війна повинна закінчитися.

Ірина Носальська, Корреспондент.net