Загадка херсонських ліфтів: чиновники їздять доверху, а городяни донизу

Днями в Херсоні ввели в експлуатацію ліфт будинку по вулиці Тираспольській, який не працював більше 20-ти років. Роботи із модернізації непрацюючого ліфта обійшлися у близько 237 тис. грн. За словами присутнього на відкритті ліфта міського голови Володимира Миколаєнка, наразі відремонтовано 530 підйомників.

Однак як показують опитування мешканців херсонських багатоповерхівок та їх численні звернення до житлових організацій, якість послуг ліфтовиків залишає бажати кращого. Про такий відверто катастрофічний стан ліфтового господарства Херсона заявляв і сам Володимир Миколаєнко. За його словами, 70% херсонських ліфтів необхідно терміново ремонтувати. Щоправда, на момент такої гучної заяви нинішній міський голова перебував на посаді секретаря Херсонської міськради, а от пересівши в мерське крісло, він уже не поспішає оголошувати масштаби ліфтових проблем.

У цій ситуації слід відзначити, що ліфтовий бізнес є надприбутковим, системним та достатньо конкурентним. У своєму роді він є унікальним. У будь-якій іншій сфері для того, щоб запустити виробництво, людина повинна прорахувати рентабельність, вкласти власні кошти, а потім намагатися продати товар або послуги, отримуючи прибуток у вигляді так званої накрутки. В ліфтовій сфері все відбувається дещо інакше. Обслуговуюча організація, яка повинна утримувати житловий фонд міста в нормальному, робочому стані стягує з населення квартирну плату. І на цьому її функції часто закінчуються, адже який сенс у виконанні вже оплачених послуг? Не погано, чи не так? Нічого не вкладаєш, роботу не виконуєш, а надприбутки отримуєш, стягуючи гроші з населення. Нагадує принцип дії кримінальних схем, але не спійманий – не злодій. А міська влада, яка мала б контролювати цей процес, чомусь не поспішає руйнувати тіньові схеми ліфтових підприємств.

При цьому чиновники намагаються усіляко похизуватися своїми псевдоздобутками у ліфтовій сфері. Так, відремонтувавши де-не-де один-два ліфти, вони розповідають про свої «подвиги», роблячи з цього справжнє шоу. Зокрема минулого року проходив пробний підйом ліфта, який пройшов капітальний ремонт, у під’їзді житлового будинку по вул. Молодіжній. І нібито відремонтували, і нібито молодці, якби не одне але. Ремонт ліфту затягнувся на цілих сім місяців – більше, ніж півроку мешканці дев’ятиповерхівки змушені були діставатися найвищих поверхів пішки. Проте, в ході мало не «церемонії» довгоочікуваного запуску ліфта перший заступник міського голови Ігор Пастух заявив, що відновлення ліфтового господарства міста є одним із пріоритетних напрямків роботи міської влади. Іншими словами, сім місяців – це зовсім і не багато. Особливо, зважаючи на гігантський обсяг проведених робіт: здійснено експертне обстеження ліфту, проведений капітальний ремонт і повний технічний огляд. Кошторисна вартість робіт склала більше 58 тис. грн., і це при тому, що за словами все того ж Ігоря Пастуха, на капітальні ремонти ліфтів, зупинених через закінчення експлуатаційного терміну, грошей немає. То де ж тоді логіка і звідки такі кошти?

Справа в тому, що за законом усі ліфти, які вичерпали термін експлуатації, тобто працюють без капітального ремонту більше 25-ти років, обов’язково повинні пройти капремонт і подвійну процедуру експертної техінвентаризації. Задоволення це не з дешевих, тому десь такі ліфти зупинили, а десь продовжують нишком використовувати. Проте серед цих ліфтів є більш-менш пристойні, ремонт яких обійдеться дешевше, ніж установка нового ліфта. У цьому випадку оплатити ремонт пропонують мешканцям будинку. Чиновники ж тактовно «умивають руки», а згадують про такі відремонтовані громадою ліфти лише в день їх запуску, адже як можна пропустити такий привід до самореклами? От і з’їжджаються наші державні мужі на відкриття ліфтів і розповідають про те, із яким завзяттям вони їх ремонтували і скільки ще відремонтують…