За помилкові дані оштрафують на 800 тисяч: податкова за кілька днів почне обмін даними з іншими країнами

Україна в межах угоди щодо CRS (Common Reporting Standard) почне обмінюватись інформацією про банківські рахунки своїх громадян зі 123 країнами світу. Мета такого обміну: боротьба з ухиленнями від сплати податків. Таке нововведення запрацює з 30 вересня і поки що стосуватиметься невеликої кількості українців: тих, хто має на рахунках від мільйона доларів та власників нових рахунків. Однак уже з наступного року обмін стосуватиметься більшої кількості громадян.

Це може зачепити й біженців, які отримують соціальні виплати в країнах перебування і продовжують працювати в Україні дистанційно. Про те, до чого може призвести обмін, як його проводитимуть і кому не варто боятись змін, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як проводитимуть збір та обмін інформацією

Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, розповідає OBOZ.UA: з 30 вересня очікується тільки перший етап обміну інформацією. Йдеться про рахунки з залишком від одного мільйона доларів та нові рахунки. Це зачепить незначну кількість українців. Ба більше, українці, в яких у середньому на рахунку є від мільйона доларів, мають можливість платити за послуги податковим адвокатам, бухгалтерам, тож отримають професійну допомогу.

• 30 вересня 2024 року – обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року);
• 30 вересня 2025 року – про рахунки з низькою вартістю (менше ніж 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року) та рахунки організацій із залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів.

Поки що обмінюватись будуть інформацією, яку отримано з 30 червня 2023-го і до кінця минулого року. Стосуватиметься це тільки невеликої кількості рахунків. І тільки у 2025-му розпочнеться наступний етап, який зачепить решту рахунків. "Для більшості історія з обміном відкладається на рік, до 2025-го. Тільки тоді податкова отримає дані за 2023-й. Але це теж не означає, що дані про всіх біженців підпадуть під такий обмін", – каже Томашевська.

Українці отримають CRS-1 анкети, в ній зазначать персональні дані, а також вкажуть, в яких державах у них є податкове резидентство та який податковий номер вони мають у цій країні, каже Томашевська. Тобто щоб дані з України відправили в Німеччину, треба, щоб українець у своїй анкеті вказав податкове резидентство Німеччини, а також свій ІПН там.

"Якщо людина приховала дані щодо свого резидентства, передбачено санкцію в розмірі 800 тис. грн", – додає експертка. Таку анкету (дивіться приклад нижче) надішле банк.Україна взяла на себе зобов'язання проводити широку перевірку. Тепер банки мають повідомити українців, що їм необхідно надати інформацію щодо свого податкового резидентства (щоб визначитись, із ким обмінюватись інформацією). Банк також має попередити, що цю інформацію буде надано податківцям. Окрім того:

• якщо відомості про клієнта зміняться (наприклад, адреса проживання або резидентство), він зобов'язаний повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів. Ігнорування цієї вимоги дає фінустанові право в односторонньому порядку розірвати з клієнтом ділові відносини.
• Подання свідомо неправдивих даних/відомостей загрожує власникові рахунку штрафом у розмірі 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн).

Тобто українські та європейські (і не тільки європейські) банки роздають анкети з проханням вказати податкове резидентство та податкові номери в інших країнах. Обмін інформацією відбуватиметься саме з тими країнами, в яких є податкове резидентство. Якщо збрехати банку, загрожує штраф у розмірі близько 800 тис. грн.

Кому можуть донарахувати податки й хто в зоні ризику

Євген Ясинський, адвокат, керівник податкової практики "Приходько та партнери", пояснив OBOZ.UA: обміну інформації недостатньо для донарахування податків. "Інформації про закордонні рахунки, яку ДПС може отримати через міжнародні угоди (як-от CRS – Стандарт автоматичного обміну інформацією), може бути достатньо для початку перевірки, але не обов'язково для автоматичного донарахування податків. Щоб це зробити, ДПС потребуватиме додаткових даних, як-от джерела доходів, операцій чи інші підтвердження порушень", – пояснив адвокат.

Так само діятимуть й іноземні податкові органи: якщо помітять ознаки можливих порушень, звернуться з проханням надати пояснення, документи тощо. Інформація щодо закордонних рахунків може бути використана для непрямих методів контролю. Це стосується, зокрема, порівняння руху коштів, активів та витрат із задекларованими доходами. В Україні непрямі методи контролю наразі впроваджуються поступово, але з часом, із розширенням обміну фінансовою інформацією, податкова служба зможе використовувати їх активніше. Це дозволить виявляти потенційні ухилення від податків навіть без прямого доступу до доходів, аналізуючи інші фінансові показники.

Томашевська зазначає: більше проблем може виникнути не з українськими податковими, а з європейськими. Припустимо, якщо біженка отримувала соціальну допомогу в одній з європейських країн і при тому не мала на неї право через дохід на території України, то після обміну інформацією у неї можуть виникнути проблеми. Наприклад, після перевірки можуть перерахувати виплату й зобов'язати повернути кошти. Саме цього й бояться українці за кордоном.

Однак тут варто зазначити, що поки що перевірка стосується лише невеликої частини українців. А обмін буде відбуватись, виходячи з тієї інформації, яку самі українці зазначать в анкетах. Саме тому встановлено вкрай високий, за українськими мірками, штраф за приховування інформації – 800 тис. грн.

"Сам по собі обмін, якщо ви сплачуєте всі податки й декларуєте всі доходи, не має викликати якихось хвилювань. Але якщо, наприклад, податкова побачить рахунок на 50 тис. євро, помітить обороти на рахунку, але ви нічого не декларували, тоді може направити запит і попросити пояснити джерело. Або попросити задекларувати дохід і доплатити податки", – розповідає податкова консультантка.

Обмін банківською інформацією між різними країнами – один із кроків на шляху до побудови прозорої фінансової системи. Банки відповідають за проведення первинного фінансового моніторингу – і чим далі, тим більше вимог буде до фінансових установ зі сторони держав.