Як змінилось життя жителів Херсонщини після виходу з ладу Антонівського та інших мостів

Антонівський міст — одна з небагатьох споруд, що з’єднує лівий та правий берег Херсонщини. За останній місяць ЗСУ вже багато разів завдали ударів по ньому, щоб завадити військовим РФ переправляти по ньому техніку та боєприпаси на лінію фронту. Але цим мостом весь час користувалися місцеві жителі. Після влучання в нього користування мостом стало небезпечним для життя. Тому жителі міста та області почали користуватись паромною переправою, яку збудували ЗС РФ біля нього.

Так чим же важливий цей міст для місцевих?

До виведення з ладу Антонівський міст допомагав селянам дістатись обласного центру, а жителям міста поїхати в область до близьких та рідних. Також по ньому жителі області їздили до Херсона, аби заробити собі на життя шляхом продажу своїх товарів містянам. 

Дістатись до Херсона з лівого берега можливо ще через Каховську ГЄС, але цей шлях довший та важчий та зараз з ним така ж проблема, як і з Антонівським мостом. Адже ЗС України також влучили туди багато разів.

Історичні факти про Антонівський міст

• На побудову цієї переправи знадобилось вісім років;
• Першими після випробування по ньому проїхали пасажири рейсових автобусів Херсон- Гола Пристань, Херсон-Скадовськ та Херсон-Олешки (на той час Цюрупинськ);
• Довжин моста складає 1366 метрів, ширина - 25 метрів.
• Міст стоїть на 31 опорі та 30 прогінних з’єднань.

Хто найчастіше користується тимчасовими переправами через Дніпро?

Після 24 лютого частіше всього мостом користуються жителі області. Хтось їздить продавати свою продукцію чи товари привезені з Криму, заробляючи собі на життя. Інші ж їздять до міста за покупками та до лікарень. В сільських амбулаторіях не вистачає лікарів, так як і в місті, але хоч є більшість обладнання для діагностики та лікування. 

Через те, що Антонівський міст не працює, Каховська ГЄС стала «решетом» та їздити там дуже страшно, а жителям Олешківського та Голопристанського районів ще й далеко, то вони користуються паромною переправою. 

— Вперше їхати було страшно. Супровід військових та черга з автомобілів, ось що чекало мене тоді, — говорить жителька Олешківського району.

Зі слів тих, хто користувався цими тимчасовими переправами жаліються, що доводиться стояти в черзі по декілька годин, а планувати свої справи не виходить. Доводиться розраховувати на дорогу не годину, як раніше, а 3-4. Ті, кому не треба машина в місті, чи ті хто перебирається на лівий берег та знають, що їх там зустрінуть їдуть на пароплаві до Голої Пристані (або ж навпаки). Адже так і швидше, і дешевше виходить.

—Я дуже боялась такої «поїздки», ні разу ним не користувалась. Зважувала всі «за» та «проти», але бажання побачити рідних перемогло. Це не страшно, а навіть прикольно. Як екскурсія, —розповіла жителька Херсона, яка днями користувалась послугами пароплаву. 

Що змінилось для жителів Херсона після виводу з ладу мостів на Херсонщині?

Оскільки більшість товарів для херсонців привозили з лівобережжя області та з території Криму, то після «прильотів» по мостам на ринках спочатку стало менше товарів, в більшості своїй — овочів. Коли ж за декілька днів після першого влучання почали з’являтись ці товари, то їх ціна стала вдвічі більшою.

—Я підняла ціну вдвоє. Мені не вигідно їздити через ГЄС та продавати по старій ціні. Я навіть затрати так не відіб’ю, —розповіла одна з продавчинь Дніпровського ринку.

І дійсно, якщо зрівняти ціни до та після «влучання», то помідори, які коштували 10-15 гривень стали коштувати 30, огірки з 6-8 піднялися до 15-20. Але все ж не так страшно, як здавалось. Через деякий час, коли логістика хоч трохи налагодилась і товарів побільшало, то і ціни нормалізувались.

Для того, щоб звичайні жителі Херсонщини могли хоч якось переправлятись з одного берега на інший їм доводиться вибирати: їхати дальньою дорогою чи ризикувати добиратись через тимчасові переправи.