Лента новостей

Общество

"Я розумію, що це потрібно". Історія нацгвардійця з Херсона, який через 10 років перерви повернувся на службу

26 марта 11:25

556

"Я розумію, що це потрібно". Історія нацгвардійця з Херсона, який через 10 років перерви повернувся на службу

Олександр на псевдо "Змій" служить у лавах Національної гвардії України. Поновився на службі після звільнення Херсона. До цього мав 10 років перерви. Повномасштабне вторгнення зустрів у рідному місті, тут пережив окупацію. Зараз захищає Україну у складі 34-го Херсонського полку.

Нацгвардієць Олександр родом з Херсона. Строкову службу проходив у 34-му Херсонському полку НГУ, потім підписав контракт й залишився.

"Прослужив тут 10 років, а потім звільнився за станом здоров'я. Потім 10 років не служив. Почалася війна. Вирішив повернутись", — говорить військовий.

Початок повномасштабного вторгнення застав Олександра у рідному Херсоні. Він пережив окупацію, облави російських військових, повну відсутність зв’язку.

"Новини ми дізнавались через Telegram. У багатьох людей було два телефони, як у мене. Один для того, щоб буди в курсі новин, другий — коли виходиш. Бо якби вони побачили Telegram з українськими новинами, могли б забрати зрозуміло куди. Читали новини лише вдома", — згадує "Змій".

Після звільнення Херсона Олександр пішов до військкомату. І через 10 років перерви знову приєднався до лав Національної гвардії України.

"Завдання цієї роти зайняти позиції на лівому березі Дніпра. Потім ця рота вже виросла у батальйон оперативного призначення. Перший раз дуже було страшно. Якось треба було себе перебороти. Але потім розумієш, що це потрібно. Тут немає людей, які ходять на лівий берег і не потрапляють під обстріли", — каже Олександр.

Одного разу один з таких виходів на лівий берег закінчився для нього пораненням.

"Не тільки я був поранений, ще один хлопець. У нього осколки в нозі й контузія в інших хлопців. Якось так. Тобто, ми потім вийшли, нас евакуювали вже на цей берег в лікарню", — згадує військовий.

Після лікування "Змій" продовжив службу. Найбільше, каже, мріє, й про що усі — про перемогу. suspilne.media