Володимир Галушка: шлях незламності, служіння та любові до України

Херсонський осередок ГО «Захист Держави» розповідає про свого прихильника — Володимира Галушку, чия життєва історія є прикладом справжнього патріотизму, відповідальності та незламної віри в Україну.

Дитинство та освіта

Володимир Галушка народився 18 березня 1979 року у місті Цюрупинськ (нині — Олешки), Херсонська область. Тут він провів своє дитинство, закінчив місцеву школу №4, після чого здобув вищу освіту за спеціальністю «економіст підприємства» у Херсонському державному університеті.

Перші громадські ініціативи та робота в самоврядуванні

Уже в юні роки Володимир проявив активну громадянську позицію. У 2003 році він заснував спортивний клуб «Олімп», який об’єднав молодь, сприяв розвитку місцевих видів спорту й вихованню юних спортсменів.

У подальші роки він займався бізнесом та охоронною діяльністю, підтримував місцеві футбольні й боксерські команди, допомагав дитячому садку №2.

У 2020 році став радником у Бехтерській територіальній громаді та увійшов до складу виконкому, поєднуючи громадську роботу з підприємницькою діяльністю на узбережжі Чорного моря — у Железному Порту, Большевику та Олешках.

На той час родина налічувала чотирьох осіб: дружину, сина Валерія (2000 р. н.) та доньку Дар’ю (2008 р. н.).

Повномасштабне вторгнення та шлях добровольця

24 лютого 2022 року назавжди змінило життя Володимира. Він залишився у рідному Херсоні, долучився до патрулювання вулиць під час окупації та допомагав місцевим жителям.

Через загрозу облав 6 квітня 2022 року родина була змушена залишити місто. Далі шляхи розійшлися — попереду на Володимира та його сина чекала війна.

На службі в Збройних силах України

Син Володимира, Валерій Галушка, добровільно вступив до військової частини 0878, 140-го батальйону морської піхоти, й вирушив на схід України.

Сам Володимир став до лав 123-ї бригади територіальної оборони Миколаєва. Брав участь в обороні міста та визволенні Херсона 11 листопада 2022 року.

Після деокупації продовжив виконувати бойові завдання на островах у районах Білозерки, Комишан, Приозерного, а також на напрямку до Голої Пристані. За мужність і виконання завдань був відзначений нагородами.

Втрата сина-героя

Син Валерій продовжував службу на Херсонському напрямку.

5 грудня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі залізничного мосту.

Валерій був похований на Алеї Слави кладовища Геологів у Херсоні.

Його відданість, мужність та подвиг назавжди залишаться символом героїзму української молоді.

Продовження боротьби

Попри непоправну втрату, Володимир Галушка залишився у строю. У 2024 році він долучився до іншої організації, яка здійснює діяльність у сфері оборони України.

Поруч із ним — нова родина. Друга дружина стала для Володимира надійним тилом, а незабаром у подружжя народилася донька.

Старша дочка Дар’я вступила до медичного університету і продовжує навчання.

Сьогодні

Сьогодні Володимир продовжує виконувати завдання на захист України. Він виховує дітей у любові до рідної землі, передаючи найважливіші цінності:

• любов до Батьківщини,
• відповідальність за родину та країну,
• силу духу і взаємопідтримку.

За можливості він долучається до діяльності ГО «Захист Держави», підтримуючи ініціативи організації та спільні зусилля у допомозі військовим та громадам.

«Ми пишаємося такими людьми»

Історія Володимира Галушки — це шлях людини, яка в найважчі часи не зламалась.

Його досвід, принциповість і самовідданість є прикладом для багатьох.

ГО «Захист Держави» пишається тим, що серед нас — такі люди, як Володимир.

Їхня мужність та незламність — основа українського спротиву та запорука нашої перемоги.

Слава Україні!