Воєнний екоцид Херсонщини: дослідження школярів Каховської гімназії

Навесні цього року з’явився унікальний український проєкт «Воєнний екоцид Херсонщини», автори якого школярі та їх вчителі з Каховської гімназії. Сьогодні їх рідне місто окуповане російськими військовими, команда проєкту через війну опинилась в різних куточках України та за кордоном. Попри надскладні життєві обставини учасники спільноти «Молодь дебатує» працюють над фіксацією екологічних наслідків повномасштабної війни у регіоні. Про роботу над проєктом команда розповіла більше в інтерв’ю.

Окупація Херсонщини та безперервні обстріли регіону зруйнували життя багатьох людей, зокрема місцевої дебатної спільноти. Учасники Каховської команди з питань міркувань безпеки не можуть активно поширювати інформацію про себе та свій проєкт, а розповісти їм є багато чого. Про проєкт розповідають тренери «Молодь дебатує» Наталія Шнайдер та Сергій Аркуша, які керують дебатним клубом, де й зародилась ідея створити мапу воєнного екоциду. Проєкт вражає своєю простотою і водночас масштабами: з весни школярам вдалось зібрати дані про більш ніж півтисячі екологічних наслідків війни в регіоні.
«Я виступала на конференції для вчителів географії і показала нашу карту, де зафіксовано понад 500 епізодів, і це не все. Адже у Херсоні коли щось трапляється все позначено однією міткою, проте щодня випускається на правий берег кілька сотень снарядів. Зрозуміло, які наслідки. Колеги визнали надзвичайну цінність нашого проєкту як зараз, так і в майбутньому, коли після деокупації доведеться всі ці наслідки усувати», – розповідає Наталія Шнайдер.

Мапа екологічних уражень регіону

Фундамент проєкту – мапа, на якій є позначки руйнувань (уражень) та детальна інформація, верифікована державними службами. Окрім фото, відео, опису випадків екоциду, мапа містить покликання на джерела, методики оцінки збитків, інші мапи екологічних наслідків російської агресії на довкілля України.
Команда має Telegram-групу та Google-клас, в яких проводиться пошукова робота, вивчаються цифрові ресурси для картографування: «У нас в кожного є свій напрямок: пожежі, вода, вибухи і так далі», – зазначає школярка Олеся. «Було багато пожеж і ми трохи перерозподіляли відповідальність: наприклад, у Роми – 300 територій з пожежами, а у Віталіка понад 100 територій з ураженням земель, ґрунтів окопами, фортифікаціями, вибухами тощо. В Олесі позначень стосовно стану водних ресурсів було менше, тому вона взяла на себе хімічний вплив вибухів на повітря і ґрунти й допомагала з позначеннями», – додає Наталія Шнайдер.

Підрив Каховської ГЕС

Більшість оновлень на мапі воєнного екоциду Херсонщини сьогодні присвячена наслідкам трагедії на Каховській ГЕС. Учні розповідають про перші жахливі підсумки підриву: змитий верхній шар родючого ґрунту, затоплені населені пункти, падіння рівня ґрунтових вод і відсутність питної води у будинках, загиблі серед жителів регіону. Окрім того, школярі відслідковують пожежі у степах, зоврема у заповідних зонах, які не припиняються з початку повномасштабного вторгнення.

«Якщо там ситуація буде такой складною тривалий час, люди, на жаль, можуть не повернутися у свої населені пункти»,зазначає Сергій Аркуша.
«Мені здається, що не дуже багато людей, особливо за межами України, знають про масштаби цієї трагедії. Можливо щось читають в новинах, в телеграм каналах, але не досліджували і не занурювались в це питання», – розповідає учасник проєкту Віталій.

Після підриву Каховської ГЕС тема воєнного екоциду Херсонщини актуалізувалась на всеукраїнському рівні. Автори проєкту «Воєнний екоцид Херсонщини» стали учасниками подій, присвячених подоланню кризи у регіоні. Одна з останніх, на яку запросили команду – проєкт «Екоциди: як росія знищує наше довкілля» від ГО «Жіноча Ліга».

«Говорили про наслідки та обговорювали питання, чи варто відновлювати водосховище. Ми навіть мікродебати на цю тему провели. Особисто я вважаю, що водосховище необхідно відновлювати. Не у тих масштабах, в яких воно було, оскільки дійсно воно було не ідеально сконструйоване і пройшло 70 років, а наука і технології швидко розвиваються. Адже навколо водосховища сформувалась ціла культура життєдіяльності Півдня», – розповідає Наталія Шнайдер.


Шкільне дослідження воєнного екоциду та фіксація екологічного лиха у регіоні привернуло увагу Каховської міської військової адміністрації, яка висловила вдячність за створення проєкту.

«Робота є надзвичайно важливою в цей непростий період життя нашої країни, Херсонщини та нашої громади. Переконані, що результати цього дослідження стануть в перспективі основою більш ґрунтовних проєктів просвітницького, краєзнавчого та практичного характеру, спрямованих на повоєнне відновлення довкілля нашого краю», – зазначено в офіційній подяці.

Визнання екоциду регіону

Учасники проєкту також звернули увагу на юридичні аспекти дослідження. Поняття «екоцид» почало активно використовуватися з 70-х років XX століття і є кримінально караним діянням як в українському, так і в міжнародному праві. Як розповіли школярі, визнання екологічних наслідків бойових дій у регіоні екоцидом надзвичайно складна процедура. Російська-українська війна стала прецендентом, який може вплинути на ці рішення у світовій юридичній практиці і тому важливо всі епізоди фіксувати та верифікувати.
«Якщо в інших областях кожен докладе зусилля по дослідженню випадків екоциду це може відіграти певну роль, аби наше населення про це знало, і більш було згуртоване в екологічному плані, і, можливо воно послужить для візуалізації всього, що відбувається. Коли ми дивилися і порівнювали, що є на інших картах, ми бачили, що вони не повні, хтось щось пропускає. Але коли ми склали все докупи в межах свого регіону, то побачили вже більш достовірну картину», пояснює Сергій Аркуша.


Руйнування Херсонської області не припиняється через постійні обстріли. Школярі мають на меті продовжувати фіксувати воєнні наслідки для аналізу екологічної ситуації у регіоні. Дебатна спільнота постійно зустрічається онлайн та продовжує навчання у Каховській гімназії, яка працює в екзилі.

«Я зараз у Хмельницькій області, місто Городок. Я тут народилась і з цього міста моя мама, і такий парадокс стався, що я тут прожила перший рік мого життя, і зараз живу другий з половиною з початку повномасштабного вторгнення. Звісно я дуже сумую за домом, за рідною школою, я почала ходити у місцеву школу, хоча рівень не такий, як у нашій рідній гімназії», – розповіла учасниця проєкту Лєра.


За словами вчителів гімназії, будівля навчального закладу частково пошкоджена в результаті вибухів, а все майно розграбоване. Також, у місцевій громаді не всі школи в минулому році продовжили навчання через відсутність у педагогів безпечних умов для дистанційної роботи. Вчителі Каховської гімназії попри вимушений переїзд вважають своїм обов’язком викладати та не припиняти роботу гімназії до моменту повернення додому.

«Школа це не стіни, школа – це люди, це сім’я і я не бачу альтернатив ніяких», – зазначила Наталія Шнайдер.
Її колега Сергій Аркуша додає: «Ми всі сподіваємось на деокупацію, на те що це рано чи пізно це відбудеться. Нам хочеться повернутись до рідної школи і взагалі її зберегти».
Учні Каховської гімназії на запрошення громадської організації «Internationales Haus Sonnenberg» презентуватимуть проєкт «Воєнний екоцид Херсонщини» 27-31 грудня у Німеччині.

Як виглядає мапа екоциду регіону:

https://www.facebook.com/reel/1273678640001282

Новини нашої спільноти:

Facebook-сторінка: https://www.facebook.com/debattiertUKR/

Сайт проєкту: https://www.ukraineyouthdebates.de/

NovakahovkaCity