Життя біля лінії фронту. 9 місяців жителі села Калинівське, що на Херсонщині, перебували в окупації та потерпали від російських загарбників. Терор не припинився і після звільнення населеного пункту. Та попри все, тут залишається кілька сотень людей, більшість з яких – пенсіонери та люди з інвалідністю. Як вони переживають холодну пору року – дізнавалася кореспондентка "5 каналу" Валентина Федорчук.

Пані Катерині 75 років. Все доросле життя жінка працювала, хоч і мала інвалідність. Хотіла забезпечити собі безтурботну старість. Каже, не могла уявити, що все нажите буде зруйноване вмить. Ворожий снаряд влучив у будинок пенсіонерки. Тепер вона живе сама у будинку доньки, але і тут без руйнувань не минулося. Дірки в стінах від російських ракет замуровувала власноруч.

"Це прилетіло. І шифонер мій побитий, і вікна, це вже, як могли, так і застеклили. Тут була купа каміння, і ліжко моє розбите. Все побите, все поламане, нічого немає. “Освободили” від усього, жила жила, все життя старалася і на старості дожилась", – розповідає пані Катерина.

Жінка зі сльозами на очах згадує життя в окупації. Росіяни ходили з автоматами по будинках, перевіряли документи.

Відкриваю двері, а переді мною пістолет стоїть. У мене взагалі, я не знаю, що зі мною робилося, я так злякалася, я не можу навіть переказати словами", – згадує жителька села Калинівське Катерина Попович.Сьогодні до будинку пенсіонерки прибула допомога від благодійної громадської організації. Паливним брикетам пані Катерина дуже зраділа. Згадує – торік її подруга загинула, коли самотужки намагалася зібрати дрова.

"У нас скільки людей попідривалося, у посадку ходили по дрова. Хоч кажуть що не можна, але ще є й міни, то страшно просто", – зазначає жителька села Калинівське Катерина Попович.

Житель села Іван Семенович пересувається за допомогою крісла колісного. Його дружина каже, що найстрашніше було під час обстрілів. Адже спуститися разом до підвалу не могли, а залишати чоловіка одного не хотіла. Тож і всі жахіття переживали разом. Двічі їх будинок потерпав від прильотів. Нині пенсіонери живуть в "літній кухні". Дрова для опалення вкрай потрібні.

"Це перший раз сюди вдарило, ми перекрили були кришу, а другий раз оце вдарило в стіну. Он там гараж, дровник, все розбите, немає нічого. Ось дрова привезли то одні лежать навулиці поскладали, друг там сінник трошки живий остався. Оце ці палети, що сьогодні привезли то хлопчик завіз туди. Виживаємо так, знаєте", – каже мешканка Калинівського Ніна Квашук.

Будинок подружжя Ушакових теж був зруйнований ущент. Наталя якраз перебувала на вулиці, з жахом вона згадує події того дня.

"Пішла на похорон, хлопчику через хату дві ноги одірвало, в полісаднику сапав, і я пішла ж щоб подивитися провести. Тільки ступила крок у двір – воно як рвонуло, зразу все красне, а потім чорне. Снаряд у дворі розірвався, півдома шифера в дворі злетіло, кров цебенить", – згадуються мешканці Калинівського Анатолій та Наталя Ушакови.

Нині родина мешкає у будинку односельчан. Були б здорові – відбудували б хату самі, каже Анатолій. Але здоров’я поки підводить пенсіонерів.

"Я б зробив би, але я після інфаркту, я вже не зроблю. Наймати треба людей, люди зроблять, аби платили. Я ось прийшов, а тут бур’яну було. Я порвав, після больниці ж, думаю та що я не винесу. Взяв витягнув туди за вулицю, як мене схватило, я впав. Не дихнуть нічого", – каже Анатолій Ушаков.

Добродії привезли десятьом родинам з села, в яких є люди з інвалідністю, брикети для опалення. Проте роботи у тутешніх мешканців ще вдосталь.

У селі відсутнє водопостачання. Та попри все, у Калинівському та навколишніх селах досі лишаються близько 300 родин.

Валентина Федорчук, Владислав Радковський, Херсон, "5 канал"