Від армії за навчанням не сховаєшся. Як в Україні вистежуватимуть ухилянтів у ЗВО

Відстрочка від мобілізації шляхом вступу до інститутів та університетів набула масової форми: кількість контрактників цього року в 20 разів перевищила довоєнні показники. ЗВО збагачуються за рахунок "спраглих до знань", а ЗСУ відчувають недобір. Фокус дізнався, як влада припинятиме сірі схеми ухилянтів.

Українці масово вступають до ЗВО, щоб не потрапити на фронт. Найпомітніший приріст кількості охочих повчитися — у категорії старше 30 і 40 років, ідеться в розслідуванні видання NGL.media.

На платну форму навчання поточного року вступило до 110 000 чоловіків, хоча торік їх було 85 000. Вікових абітурієнтів не лякає ціна контрактів: за навчання доведеться заплатити в середньому 24 тисячі гривень. Умови вступу не складні, часто вистачає співбесіди або мотиваційного листа.

Наочніше за все збільшення кількості абітурієнтів видно на прикладі Українського державного університету залізничного транспорту в Харкові. Контрактників у ЗВО побільшало у 20 разів порівняно з довоєнним 2021 роком, пишуть автори.

Університетам вигідно набирати вікових студентів, оскільки за освіту вони платять і не претендують на бюджетні місця. За оцінками видання, поточного року українські ЗВО отримали від них понад 2,6 млрд гривень доходу — на мільярд більше, ніж за 2022-й.

"Щоб запобігти зловживанням, достатньо зменшити наявні квоти на платну форму навчання до прийнятних розмірів і запровадити мінімальний відбір контрактників через тестування чи іспити", — радять автори владі та керівництву ЗВО.

Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, нардепка від "Слуги народу" Юлія Гришина вважає, що більша частина вікових студентів хочуть уникнути мобілізації.

"Якщо люди вступили — вони повинні вчитися і виконувати освітню програму. В іншому випадку вони мають бути відраховані. Ми стежимо за цією ситуацією. Спокуса велика. Усі розуміють ймовірну присутність корупційної складової", — зауважила Гришина.

Іспити та перевірки ЗВО. Як вистежити ухилянтів

Про вироблення механізмів контролю і перевірки абітурієнтів, заходи і рішення говорити поки рано. Влада аналізує динаміку збільшення кількості вступників, пояснює Юлія Гришина Фокусу.

"Стежимо за ситуацією — не мається на увазі стеження за потенційними ухилянтами. Я як нардеп разом із помічниками аналізую всі моменти. Настільки великий сплеск абітурієнтів під час війни, найімовірніше, зумовлений ухиленням від мобілізації. Для нас також у пріоритеті питання якості освіти", — підкреслює політикиня.

Через бажання не потрапити під хвилю мобілізації, у закладах освіти зросли корупційні ризики. Тому з керівництвами ЗВО спілкуються, радять їм бути відповідальнішими та діяти в межах компетенцій, додає нардепка.

"Якщо чоловіки вступили до ЗВО лише для ухилення від мобілізації, їх треба відраховувати. Поки що ми рахуємо кількість вступників, їхній вік. Звертаємо увагу, наскільки відсоток охочих навчатися збільшується. Жодних дій щодо студентів ще не застосовували", — заявила вона.

Варіантом контролю за ухилянтами може бути обов'язкове складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Якщо студенти його не складуть, диплом не отримують.

"ЄДКІ запровадили за певними медичними спеціальностями. На черзі кібербезпека, держуправління і право. Ось 30 листопада буде ЄДКІ з права, ми побачимо якість навчання", — зауважує Гришина.

Державна служба якості освіти перевіряє якість викладання в університетах та інститутах. ЗВО, у яких різко зросла кількість вступників віком від 30 до 50 років, можуть перевірити додатково, підсумувала вона.

Студенти "зривають" мобілізацію?

Оцінки всіх ризиків і загроз проведення загальної мобілізації в Україні — це функція Генштабу ЗСУ, а не Верховної Ради, каже Фокусу голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, нардеп Сергій Бабак.

"Освітній комітет знає такий спосіб законного ухилення [за рахунок вступу до ЗВО]. Ми про це інформували [військове] керівництво", — розповів депутат.

Комітет Ради не обмежуватиме право українців на освіту. Якщо військове керівництво вважатиме за потрібне, депутати ініціюють зміни списку тих, хто має право на відстрочку від мобілізації, доповнив він.

Зазначимо, що в парламенті з'явився законопроєкт, який скасовує відстрочку від мобілізації тим, хто повторно здобуває освіту, і аспірантам, старшим за 30 років.

Документ аргументує обмеження конституційного права людини на освіту під час війни, прописані у статті 53 Основного закону України. Стаття 64 дозволяє обмежувати права людини в умовах воєнного або надзвичайного стану, вказують законодавці.

Щоправда, є невеличке уточнення: у статті 64 йдеться про те, що окремі обмеження прав і свобод встановлюються із зазначенням строку їхньої дії. Не можна обмежувати права і свободи за статтями 24-29, 40, 47, 51, 52, 55-63. Права на освіту серед перелічених статей немає.

Опитані Фокусом адвокати у сфері військового права стверджували, що влада обмежуватиме конституційні права українців відповідними законами.

"З правового погляду, такі обмеження мають бути ухвалені лише у формі закону і більшістю голосів, із внесенням необхідних положень до Конституції", — говорив Фокусу адвокат юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов.

Законопроект про скасування відстрочки від мобілізації, за словами юриста, містить ризик залучення до лав ЗСУ низькомотивованих людей. Адвокат задається питанням, чому кадри для армії не шукають серед випускників військових вишів і кафедр.

"Чисельність Нацполіції понад 130 000 осіб, СБУ понад 50 000. Може, краще серед них подивитися?" — запитав Максимов.

Фокус розбирав питання​ чому правоохоронців, які мають спецпідготовку, не відправляють масово на фронт. На ду​мку влади, поліцейським, Нацгвардії та СБУ потрібно захищати тил.

Якщо законопроєкт, про який йшлося вище, ухвалять у найближчому майбутньому, студентів, старших за 30 років, можуть відправити на фронт уже після Нового року, зазначив адвокат Олег Леонтьєв.

Студенти кожні півроку показують військкомам довідку про навчання у ЗВО за денною або дуальною формою й отримують відстрочку. Тому якщо через півроку людина принесе довідку про навчання, а закон уже змінився, підстави для відстрочки анулюються, підсумував юрист.

​Нагадаємо, нещодавно в Шевченківському районі Києва студенти-першокурсники влаштували гучну вечірку в комендантську годину. Поліція затримала майже сотню осіб.

У Верховній Раді раніше називали питання позбавлення відстрочки від призову для студентів чутливим. Неприпустимий варіант, коли людина несподівано вирішила навчатися в зовсім іншій сфері під час війни.​

Фокус