Величезний ліс та безліч рослин: у The Guardian показали кадри з Каховського водосховища

Після того, як російські окупанти знищили дамбу Каховської ГЕС, що на Херсонщині, водосховище нагадувало пустелю. Однак зараз, через два роки після катастрофи рослини ростуть так густо, що доводиться продиратися через них. Про це пише The Guardian. 

"Окрім швидкого розростання місцевої рослинності, проросло до 40 мільярдів насінин дерев, що може призвести до утворення найбільшого заплавного лісу в степовій зоні України", - зазначив міжнародний координатор організації "Ріки без кордонів" Євген Симонов.

За його словами, наразі те, що відбувається у національному природному парку "Великий Луг" (Запорізька область), не просто локальне відновлення водно-болотних угідь, це рідкісне та спонтанне відновлення величезної річкової екосистеми, наслідки якого виходять за межі України. 

"До спорудження дамби в заплаві Дніпра тут були величезні дубові ліси та багато типів водно-болотних угідь на тисячах квадратних кілометрів, що створювали мозаїку багатих на біорізноманіття біотопів для сотень видів птахів і гігантських риб, таких як український осетер, які приходили сюди на нерест", - зауважив Симонов.

Село Дубовий Гай на Запоріжжі / Вінсента Манді, The Guardian

Попри те, що ліс водосховища має вигляд оази, яка виникла через відсутність людей, він досі має залишки їхньої діяльності. За два роки береги водосховища розмилися, а їхні частинки пилу осіли товстим шаром на дно водойми. 

Також у воду потрапляли токсичні речовини, зокрема важкі метали з промислових підприємств, які розташовані вздовж та вище за течією водосховища. 

Своєю чергою еколог прісноводних водойм Олександра Шумілова наголосила: 

"Всі ці забруднювачі поглиналися цими дрібними частинками, які осідали на дно. Осад діяв як величезна губка, яка накопичувалася на дні цього водосховища. За нашими оцінками, це було близько 1,5 кубічних км забруднених відкладень".

Вигляд селища Малокатеринівка на Запоріжжі / фото Вінсента Манді, The Guardian

Таким чином коли дамба була зруйнована, велика кількість забруднених, потенційно токсичних відходів потрапила на більшість території. Зокрема важкі метали, що містяться в них, можуть забруднювати джерела води, ґрунт і поглинатися рослинами.

"Навіть у невеликих концентраціях вони можуть негативно впливати на вірусні системи людських організмів, наприклад, викликати рак, ендокринні порушення, проблеми з легенями, нирками", - попередила Шумілова. 

Фахівець порівняла вплив цих речовин з радіацією, коли токсини рухаються вгору по харчовому ланцюгу, вони можуть концентруватися, створюючи проблеми для великих тварин та м'ясоїдів. 

Каміння на березі колишнього водосховища / фото Вінсента Манді, The Guardian

"Щодо того, як ці забруднювачі також передаються в харчовому ланцюзі, то це невідомо. Наразі це неможливо дослідити, тому що небезпечно заходити на територію. Систематичних досліджень немає", - підкреслила вона.

Каховське водосховище - що відомо

Нагадаємо, у ніч проти 6 червня 2023 року росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС, що спричинило масштабну техногенну катастрофу. Внаслідок цього теракту штучна повінь затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах річки Дніпро: загинули люди, вода зірвала тисячі тонн ґрунту разом з житловими будинками, різними будівлями, зі всіма живими істотами, кущами, деревами тощо. 

Зокрема жителька Олешок розповіла, що було після підриву Каховської ГЕС. За її словами, найстрашнішою виявилася третя ніч, коли вода вже охопила значну частину міста. Все було затоплено - кладовища, сміттєзвалища, скотомогильники.

Також у травні науковці показали, який вигляд має Каховське водосховище через два роки після трагедії. За їхніми словами, на дні колишнього водосховища виріс дивовижний вербний ліс. Зараз ці дерева досягають шести-семи метрів заввишки.

"В одному місці поблизу Хортиці було таке враження, ніби це якийсь бамбуковий ліс. Верби високі, стрункі, в листі. Дуже потужні. Заходиш в ці хащі, як у щось незвідане, і все - ти вже сам на сам з природою", - розповіла провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. Холодного Анна Куземко.

УНІАН