В селі на Херсонщині реанімували культурне життя

Від села Атамань Чонгарської сільської ради до кордону з анексованим Кримом — кілька кілометрів. Настільки близько, що місцевим мешканцям час від часу приходять смс від мобільного оператора з побажанням щасливої дороги. Немов вони хочуть їхати до Криму. Хто хотів, вже давно виїхав.

За словами члена виконкому Чонгарської сільради Леоніда Васильчука, ще під час останніх виборів в Атамані лише виборців було 260 чоловік, а зараз разом з дітьми всього 167 жителів налічується. Більша частина тих, хто виїхав, мають атаманську реєстрацію, однак працюють в окупованому Криму. Адже вдома заробити практично ніде.

З ознак цивілізації в Атамані — магазин, православна церква і будинок культури. І якщо перший працює щодня, друга — по великих церковних святах, то останній взагалі більше двох років стояв пусткою.

Про будинок культури (якщо так можна назвати приземисту сіру споруду з тріщинами на стінах) — розмова окрема. Побудовано його, за словами старожилів, ще у 1960-му, тобто за рік до польоту людини у космос. Років з 20 тому місцева влада намагалася його розібрати на будматеріали, та люди не дали.

З початку цього року культурне життя в Атамані почало потихеньку відроджуватися. Сталось це завдяки місцевим депутатам Валерію Коблюку та Ірині Головко, а також депутату Генічеської райради Наталії Кириченко. Вперше після довгої перерви святкували атаманці Новий рік за старим стилем. Тоді будинок культури мав багато порожніх глядацьких місць. Вдруге зібралися селяни, аби відзначити Міжнародний жіночий день. Тепер вже, як-то кажуть, яблуку ніде було впасти: глядачі стояли навіть попід стінами і в проходах.

Крім місцевих, у глядацькому залі і на сцені, були й мешканці інших населених пунктів сільської ради. Пісні, танці, вірші, сценки не залишили байдужим нікого. А наприкінці свята на всіх чекали смачні шурпа і шашлик. Люди дякували депутатам і довго не хотіли розходитися. Було добре видно, як скучили вони за звичайним спілкуванням…