Українські зенітники не підпускають ворожу авіацію на Херсонщину і змушують їх тікати

На бойове чергування зенітники вирушають щодня.

Під вогнем артилерії, перебираючись через підірвані мости та заміновані поля артилерійський підрозділ криворізької бригади нацгвардії України звільняли населені пункти Херсонщини один за одним. Тепер у деокупованих селах, бережуть їхній спокій, йдеться в ТСН. 

На бойове чергування зенітники вирушають щодня. “Спостерігаємо за повітряним простором, якщо виявляємо якісь цілі, то надходить повторна команда, що з ними робить - це свій чи не свій, ціль своя чи не своя, знищуємо”, - розповідає боєць “Астор”. 

Зараз, кажуть, тут тихіше, ворог не наважується залітати, а от коли звільняли ці населені пункти, про тишу годі було й думати. “Не встигли зайти в населений пункт, почався танковий бій. Також почала працювати мінометна батарея їхня і “Гради”, - пригадують бійці. 

Артилерійські дуелі тоді тривали годинами. Росіяни стріляли без перерв, тож навіть відстань у кілька метрів здавалася безкінечною довгою, згадує Максим. “В момент перезаряджання ми могли тільки від хати до хати, захищати кожен двір, займати нові позиції і дивитись зразу собі укриття, бо вогонь був дуже шквальний і інтенсивний”, - додає боєць. 

Андрій на позивний “Багдад” у війську від 2014 року. Каже рівень загрози, особливо з неба, тоді і зараз не порівняти. “Я теж був зенітником, ми просто несли чергування цілей, як таких не було. Зараз реально ми бачили вертольоти, єдине, що вони не долітають в зону ураження. Вони здалеку відстрілявся і тікати”, - розповідає боєць.

Але вогонь артилерії та підтримка з неба окупантів не врятували, з позицій на Херсонщині тікали. Тисячами кидали техніку і боєприпаси та найбільше вразило нацгвардійців, як жили російські солдати. “Те, що мене здивувало, я побачив російська армія жила на фермі. Жили там, де колись перебували свині, як таких людей можна назвати людьми. Стелили солому, матраси на соломі, все брудне”, - дивуються бійці. 

Все погане для військових змінюють спогади про те, як їх зустрічали у звільнених селах. “Радість була, коли побачили місцевих, як вони оце вилазили з підвалів і зі сльозами на очах нас зустрічали”, - розповідає Максим.

Загалом бійці цієї бригади звільнили на Херсонщині 19 населених пунктів і продовжують бити ворога на ще окупованих територіях. Всюди, куди зайшли наші військові тепер майорять синьо-жовті прапори. Хлопці кажуть, не зупиняться поки ці кольори не запанують над усією Україною.  “Заради нашої перемоги, поки не наступить мир на нашій землі, скільки потрібно, стільки і будемо воювати”, - запевняє “Астор”.