У Херсоні майстриня з вадами зору проводить майстер-класи з плетіння намистинами

У Херсоні незряча майстриня Світлана Кандала вчить плетінню з намистин фулеренами людей з порушеннями зору. З дитинства пані Світлана займалась рукоділлям, в’язала спицями, а коли переїхала на південь, то зрозуміла, що теплих речей потрібно небагато і полишила це заняття.

Світлана навчилась бісероплетінню за уроками в Інтернеті, які проводила незряча майстриня. Цим рукоділлям і заробляла на життя. Згодом дізналась про плетіння намистинами і освоїла і цю техніку.

До Центру обслуговування користувачів з особливими потребами Херсонської обласної бібліотеки імені Олеся Гончара майстриня прийшла на заняття з арттерапії, так і залишилась.

Перед Новим роком Світлана Кандала почала майстер-класи для людей з вадами зору і для всіх охочих постійних відвідувачів. Рука в руку створюються фулерени. Названі за формою молекули вуглецю, схожої на футбольний м’яч.

"Цікаво. Я зі Свєтою займаюсь уже давненько. Бісером займалась. Зараз – бусинками. Мені цікаво ", - каже учасниця майстер-класу Тетяна Бабич.

Майстер-клас проходить у вузькому колі. Майстриня має на дотик пояснити кожному.

"Одного разу я дізналась про плетіння з намистин. Мене це захопило, тому що можна сплести дуже багато практичних речей – і сумки, і чохли для телефонів, вази, брелоки, дитячі іграшки – тобто море можливостей, де можна проявити себе. Сьогодні ми виготовляємо кошики. Тут краще працювати індивідуально. Доводиться все розповідати незрячій людині, показати їй все в руках, щоб вона зрозуміла, сприйняла все на слух. Техніка доволі складна", - каже майстриня Світлана Кандала.

Опановує плетіння намистинами й Азамат. Разом з мамою Вірою юнак почувається у Гончарівці, як вдома. Бере участь в інклюзивному театрі "Звичайна роль – особливий актор", ляльковому театрі. Зараз захопився фулеренами.

"Йому пішло непогано. Мені це радісно. Тому що це, як і конструювання, дає розвиток логічного мислення, дрібна моторика. Тобто, всі наші проблеми, всі наші дефіцити таким чином… Ми намагаємося цей інтерес і мотивацію підтримувати. Тобто, не наполягаю я, не тисну на нього, не заганяємося до результату. І намагаємося утримати це на рівні саме захоплення і хобі", - каже мама Азамата Віра Білоус.

Центр з обслуговування користувачів з особливими потребами бібліотеки Гончара – це і виставкова зала, і простір для майстер-класів й індивідуальних занять.

"Для підтримки користувачів, які потребують якихось певних таких послуг. Це можуть бути люди пенсійного віку, наприклад. Ми радо допоможемо, тому що в нас є ресурс, у нас є збільшувачі. Іноді людям просто важко прочитати рецепт, який написаний дуже дрібним шрифтом. Можуть прийти й ми радо допоможемо", - говорить бібліотекарка Олеся Жернакова.