"Це не Нормандія, це Галліполі": у The Times описали одну з найважчих битв війни в Україні

Повідомляється, що бойовим медикам довелося опанувати навички проведення ампутацій у польових умовах через затримки з евакуацією солдатів.

Протягом останніх дев'яти місяців тисячі українських морських піхотинців утримують невеличкий плацдарм на дальньому березі Дніпра біля села Кринки, переносячи жахливі умови і жахливі втрати. Цей бій вважається одним із найважчих битв розв'язаної Росією війни, пише The Times.

"Можливо, план полягав у тому, щоб використовувати цю позицію як стартовий майданчик для проникнення вглиб території, контрольованої Росією. Будь-яка надія на це випарувалася, коли восени західні поставки вичерпалися, але вище командування відмовилося здати позицію, що зв'язувала велику кількість російських військ", - ідеться в статті.

Заступник командира 503-го батальйону 38-ї бригади морської піхоти, 27-річний майор Сергій Педенко заявив, що росіяни не розуміють, як ЗСУ утримують цю берегову лінію.

"Вони бомблять, потім заходять, а наші хлопці там ще тримаються, воюють, відтісняють, і вони не можуть розібратися. Але там дійсно важко", - сказав він.

Боєць провів паралель з однією з найкатастрофічніших десантних кампаній у військовій історії - спробою 1915 року захопити Дарданелли на території сучасної Туреччини, коли сили союзників чисельністю майже 500 000 осіб втратили 220 000 осіб.

"Це не Нормандія, це Галліполі", - додав Педенко.

Він і його люди пройшли підготовку до висадки морського десанту під керівництвом Королівської морської піхоти в Портсмуті, але жодні навчання не могли повністю підготувати їх до реальності, коли десятки ворожих дронів дзижчать, наче комарі, над їхньою невеликою ділянкою, наполегливо прочісуючи кратеровану землю в пошуках ознак життя, пише видання.

"Росіяни продовжують майже постійно атакувати зверху за допомогою гранат, дронів, снарядів і важких плануючих бомб, що скидаються з винищувачів, переміщаючись короткими піхотними вилазками, які призводять до запеклих перестрілок. У селі Кринки колись проживали сотні людей, але зараз воно повністю зруйноване. Деякі з людей Педенка місяцями перебували там у пастці, ховаючись у підвалах розбомблених котеджів", - пише The Times.

Евакуація там через річку здійснюється тільки в крайніх випадках - за найважчих поранень, ідеться у статті: "Тим, у кого просто струс мозку або рани на тілі, пропонують продовжувати битися. Бойовим медикам довелося опанувати навички проведення ампутацій у польових умовах через затримки з евакуацією солдатів".

"Перетинати річку настільки небезпечно, що, якщо ми хочемо відправити човни для ротації військ або евакуації поранених, нам доводиться чекати, поки туман або дощ не завадять безпілотникам. Росіяни використовуватимуть близько 15 дронів, щоб знищити один човен. Тому найскладніша частина бою тут - це логістика", - розповів Педенко.

Зазначається, що американська зброя, яка надходить на фронт, нарешті починає чинити вплив: для морської піхоти в Кринках це означає, що кількість плануючих бомб, що вражають їхні позиції, скоротилася з 80 на день до чотирьох, сказав Педенко. Головна проблема зараз у тому, що укриттів залишилося вже не так багато.

Бої за Кринки - актуальне

Нагадаємо, на лівобережжі Дніпра, на тимчасово окупованій Херсонщині російські окупанти щодня роблять спроби штурмів у районі населеного пункту Кринки. У ЗСУ зазначали, що цього села вже фактично немає, але українські морпіхи продовжують утримувати позиції:
"Українські морпіхи тримаються на позиціях. Хоча насправді, це пекельна робота - там фактично немає населеного пункту, який називався Кринки. І закріпитися там насправді важко, тому що за фактом укриття вже немає. Тобто, виключно, на характері, на досвіді і, відповідно, на взаємодії, тримаються українські морпіхи, але вони свої завдання виконують".

УНІАН