Танками і «Градами» по класах. Як Високопільський ліцей на Херсонщині пережив російську окупацію

«Хоч перший поверх найменш постраждав від обстрілів, усе одно ходити тут треба обережно - темно.  Світла ж немає відтоді як по селищу прилетіли перші російські «Гради». З цього починалася окупація», - згадує Світлана Миценко, директорка Високопільського ліцею Херсонської обласної ради. 

Росіяни зайшли у Високопілля 13 березня 2022 року. Те, що в селищі з’явилися окупанти, тут відчули одразу: були потужні обстріли з «Градів», перша жертва серед цивільних. Тоді загарбники обстріляли дитсадок і житлові будинки, почали руйнувати всі комунікації. Першою зникла електроенергія, слідом за нею – газ.

Через російські обстріли і «прильоти» постраждала будівля ліцею, розташованого в самому центрі Високопілля. Вона дуже нетипова для Херсонщини, має статус пам’ятки історії місцевого значення і є однією з найстаріших у селищі, заснованому в 1869 році німцями-колоністами. Тоді Високопілля мало назву Кронау і активно розвивалось до окупації України росіянами біля ста років тому.Частина старих німецьких будівель у селищі є досі. Однією з найвідоміших із них став цей навчальний корпус, збудований за кошти багатих німців у 1912 році. Тоді навчання тут велося повністю німецькою мовою і за німецькими підручниками. В роки Другої світової війни в ній розміщувався шпиталь, а в другій половині ХХ століття – школа, згодом у різні часи місцевий музей і районний відділ освіти. В 1990-ті роки будівля була занедбана, але поступово її капітально відремонтували (хоча до якості цих робіт у фахівців вистачає зауважень) і відкрили в ньому заклад нового типу в 2001 році.
Тут і зараз могли б навчати дітей, якби 24 лютого 2022 року не почалось повномасштабне вторгнення в Україну російських «освободітєлєй».

«Класи були світлі і затишні, поки нас не прийшли «освобождать»

«Найбільші руйнування у нас тут, на другому поверсі, в кабінеті української мови. Коли сюди прилетіло – я не знаю. Але дві плити перекриття пробило, дах – зруйнувало і знесло всю металочерепицю», – показує на величезну дірку в стелі Світлана Миценко. 
Чимало слідів від прильотів можна зустріти і зовні. У навчальному корпусі і розташованої по сусідству будівлі гуртожитку вибиті майже всі вікна. Частину фасаду історичної будівлі розбито, посічено плитку, а на задньому подвір’ї видно сліди від вирв, які працівники за минулий після звільнення Високопілля рік постарались засипати землею. 
За словами Світлани Миценко, ще на початку окупації вхідні двері російські загарбники вирвали «з м’ясом», прив’язавши їх до бронетранспортера. А по правому крилу будівлі, скоріш за все, били з танків. Навіть там, де, здається, все вціліло можна швидко помітити багато пошкоджень. Приміром, вцілілі з першого погляду частини даху після російських обстрілів стали немов решето, з безліччю дрібних дірочок. Крізь них під час опадів всередину приміщень усе затікає. Оскільки ж на покрівлі багато голубиного посліду, упереміш із ним дощова вода залишає по собі темні сліди. 

«Вірю, що ліцей відновлять»

Зараз слідів проживання окупантів у ліцеї залишилось небагато. Саму будівлю перегородили і тимчасово забили допоміжні вхідні двері. Частину вибитої цегли і деяке будівельне сміття не прибирають в надії використати його під час ремонту. Директорка закладу вірить, що заклад неодмінно відновлюватимуть.
Скільки коштуватиме відновлення комплексу будівель ліцею – невідомо: на розробку проєктно-кошторисної документації робіт немає грошей. Поки порахували площу даху, який треба відновлювати, разом із 82 вибитими вікнами і 15 дверима. 

«Так, порівняно з багатьма іншими школами на Херсонщині будівля нашого ліцею не так сильно постраждала від окупантів. Поза тим, його відновлення потребує значних капіталовкладень. Тим більше, що ми хотіли б відновити будівлю в первісному історичному вигляді і вже зверталися по допомогу до різних благодійних організацій. В першу чергу тут потрібно відремонтувати дах, щоб зупинити подальше руйнування і затікання приміщень. Якщо нам із цим допоможуть, то будівлю ми врятуємо. У свою чергу благодійники обіцяють безоплатно встановити вікна і двері. А далі залишиться зробити внутрішні роботи», – пояснює Світлана Миценко.
Попри руйнацію будівлі і всі жахіття окупації в закладі вдалося зберегти колектив і учнів. Зараз тут дистанційно навчається 212 дітей з усієї області: на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх було 236. 
«Я оптимістка. Тож вірю, що після відбудови ліцею, звільнення лівобережної частини Херсонщини і припинення російських обстрілів наші діти зможуть знову навчатися в стінах нашого закладу. А будівля збереже за собою статус історичного надбання нашого регіону», – впевнена Світлана Миценко.
ОЛЕГ БАТУРІН, Центр Журналістських Розслідувань

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Документування впливу війни на культурний сектор в Україні», що здійснюється Інститутом масової інформації у партнерстві з ЮНЕСКО. Дана публікація не виражає будь-якої думки з боку ЮНЕСКО. Автор несе відповідальність за вибір і представлення матеріалів, а також за висловлені в них думки, які не обов’язково відповідають ЮНЕСКО та не зобов’язують Організацію до будь-яких дій.