Світ, який поруч. Олександр Українець про дві виставки, що пройшли у Скадовську

Дві суботи поспіль скадовчани мали можливість долучитися до миру живої природи. 13 серпня, в суботу, в районному Будинку культури міста Скадовська відбулась виставка-продаж котів, а 20 серпня стадіон колишнього інтернату перетворився на справжнє пташине подвір'я.

Своїми враженнями від заходу ділиться у своєму блозі Олександр Українець:

"Відпочивати можна, і треба, по різному. Хтось іде на море, хтось на ринок чи до кафе, до сувенірних крамниць, на конкурси, фестивалі, благо у цьому році їх у місті проводять часто, чи просто погулять по скадовському "Бродвею", як казав класик:"на людей подивитись і себе показати"

А тут дві виставки, практично, підряд - про котів і про курей з кроликами. От і думай куди іти, до красивих і гламурних, чи до красивих і корисних. Коти, звичайно, корисні теж, але яйця не несуть. Я пішла і на котів і на курей.

Коти. Такі собі самодостатні звіруганчики. Коли захотів прийшов, куди захотів пішов, сосиску стребує з мертвого, коли спить не здвинеш, лапи не миє і дуже швидко прибирає ковбасу зі столу. Виставкові коти зовсім інші - залюблені, зачесані-перечесані, випещені, хто на дієті, хто на відкормі... Судді з ними возяться, паспорти виписують, все як казав Матроскін: "вуси, лапи і хвіст ось мої документи", так так і є, все заноситься до бланків і документів, медалі та кубки. До одніх котів підходи можна , до інших ні - нервуються, одних дають навіть погладити, а інших закривають бо вони (коти) їдять. Цілий світ котячої гламурності (повторюсь).

У мене теж є кіт - Йоська, по паспорту Іоахім (ветеринар написав), а по духу - Йоханий бабай, типа Остап-Сулейман... так от він цікавіший, веселіший, нагліший, рідніший, і дуже любить морську свинку - Сусліка, от не зрозуміло поки що як, як товариша, чи як потенційну вечерю.
У Скадовськ коти приїхали різні: британці віслоухі і не віслоухі, шотландці,мені сподобалиь більше всіх. сфінкси, перси, був представник китайської породи - кіт здоровенний і гарнющий, чорний, а вуса та брови білі, господарка каже, що він ще росте, хоч у розмірі вже як в'єтнамська свинка.
Сфінкси та інші лисі - виявляється у них є окрас!

Суддя нам показала. А у деяких порід різні лапи- передні короткі, задні довгі і чим більша різниця тим крутіше. Я зразу хотіла котів нафотогрувати, а вони крутяться,відвертаються, чекають сюсі-пусі, не можуть підібрати виграшної пози. Моделі... одним словом.

Приїхала додому, сфоткала Йоську. Він не гламурний, не видєлувався.

А взагалі було цікаво, Котів правда було малувато, хотілось би побільше(і подешевше).

У тому ж блоці "Світ, який поруч" Олександр Українець поділився наступною публікацією і фото - тепер вже про інших братів наших менших:

"виставка, яка відбулася у Скадовську на стадіоні колишнього інтернату, ще й корисна. Стадіон на один день перетворився у справжнє пташине подвірья. Голуби,

кури,

гуси,

качки, кролики і, навіть, тхір

Все по порядку.
Що треба скадовчанину, щоб потрапити на ярмарок у суботу вранці? Це: кум, свято, на яке не можна працювати, і звичайна цікавость. Василь Дмитрович приїхав з кумом, Валєра Миколайович заїхав просто так, а я купилась на розповідь колоритного фермера-птахівника з яким разом купувала отруту від гусені. Дядько так запально розповідав про птицю, так у нього горіли очі, що не подивитись самій просто не хватило совісті.

З'їхалось багато учасників із різних куточків Херсонської області: Берислава, Каховки, Генічиська, Кисилівки, Новоолексіївки...Практично всі знайомі між собою. Голубятники, кролиководи, птахівники. Хто не знайомий, до закінчення ярмарку перезнайомились з колегами та обмінялись телефонами-адресами, для ділових стосунків, бізнесу та партнерства у роботі по збереженню та розвитку порід. Все це, чесно, підслухано мною на біговій доріжці стадіону.

Як театр починається з вішалки, так всі ділові стосунки, гарний настій і настрой починаються з пива і шашлику які заманливо лились і пахли на самому вході до стадіону. Це єдине місце яке я пройшла швидко, бо з ранку шашлик не їм і пиво не п'ю.
А далі як у пісні:
...Клетки клетки клетки
Вы словно шоколадные конфетки
Я шагаю очень осторожно
И пытаюсь мир весь увидать...

Кури - це вам не коти. Ділові, активні, балакучі, кокетки та модниці. Не лежать без діла, метушаться, чепуряться, то виглядують, то заглядують. Чули як балакають? Ко-ко-кого, ку-ку-куда... Тільки курка може скласти конкуренцію англійській королеві в умінні ностти шляпи.
Пера, чубчики, хохолки, тендітні оголені шийки, лапи з когтими як каблуки у лабутенів чи в пуху як канадські уггі. А французські курки (Морани) несуть вже фарбовані яйця! Все продумано.
Голуби, в ни просто не можливо не закохатись.

Ніжні говоруни. Оченята мов намистинки, граціозні красунчики. і кучеряві, і гладенькі, а хвости справжні витвори мистецтва.

Один чоловік купуючи голубів розказував, що він розводе їх(голубів), а потім роздає пацанам. Він мабудь сам, в душі, хлопчисько.

Було всього багато, цікавого і повчального. Я все подивилась, з усіма побалакала, чоловіку подзвонила - розповіла. Він подумав і каже:"Саня тільки не кролики. Купи дві курки" Купила - 7, трьох (орпингтонів) подарю брату на День народження, чотирьох - собі (що таке 2?) Єдине, що заважало - це спека.

Автор: Александр Українець