“Студенти” вишу, якого не існує. Хто навчається в російському клоні Херсонського державного університету

Одразу після окупації частини Херсонської області росіяни почали імітувати  відновлення  роботи вищих навчальних закладів в обласному центрі. В Херсоні було створено кілька російських клонів українських вишів. Найбільшим з них став так званий “Херсонский государственный педагогический университет”, який тоді очолила колаборантка Тетяна Томіліна. Восени 2022 ХГПУ разом з викладачами було “евакуйовано” на лівобережжя Дніпра, де він перебуває у летаргії й дотепер.“Університет” досі не має власного приміщення, а його кафедри розкидало по окупованих територіях  Херсонщини. Тож фактично цього навчального закладу не існує, проте це не заважає вишу активно приймати нових студентів, про найцікавіших з яких ми Вам і розповімо.

Найвідомішою студенткою фейкового ХГПУ є російська пропагандистка Алєксандра Павлова. Вона працює редакторкою “Фронтового радио «Z»” і веде Telegram-канал “Первый харьковский”. Навіть за назвами зрозуміло, які саме наративи просувають ці медіа.

За повідомленнями харківських ЗМІ, Павловій 32 роки. Раніше вона жила в провінційному російському місті Великі Луки та продавала ортопедичні матраци. Після початку повномасштабного вторгнення жінка переїхала до Білгорода і стала “воєнкором”. Для цього вона навіть пройшла спеціальні курси, які влаштували найманці з ПВК “Вагнер”.

На Херсонщині Павлова допомагала створити студентське радіо “Регион 84”, за що отримала стипендію імені загиблого колаборанта Кирила Стремоусова. Зараз жінка є студенткою першого курсу  евакуйованого ХГПУ  факультету Соціальних наук і державного управління.Ельдар Гаджиев з російського Кизилюрта також є студентом евакуйованого вишу і збирається у майбутньому викладати фізичну культуру. Звісно, якщо йому пощастить закінчити ХГПУ, адже Ельдар є військовослужбовцем збройних сил РФ. Його навіть нагородили орденом Жукова, за нібито знищення “командного пункту ЗСУ” на Херсонському напрямку. Людину, яка прийшла в Україну зі зброєю у руках, викладачі та студенти вишу вважають у майбутньому ідеальним педагогом, про що свідчать їхні коментарі під публікацією про Гаджиєва.Окрім діючих російських військових, у неіснуючому університеті навчаються люди, які сприяють окупації українських територій. Наприклад, Марина Селіфонова з міста Ярославль. Жінка разом з сином працювала як волонтер у польовому шпиталі у так званій “ДНР”. Вона допомагала  російським медикам, а також займалась прибиранням і пранням речей за пораненими окупантами. За це навіть отримала “ДНРівську грамоту” від якогось місцевого керівника – лист А4 з надрукованим на ньому текстом. У “Херсонському університеті” Селіфонова навчається менеджменту. Цікаво, чи вважається прибирання за пораненими росіянами поважною причиною, щоб прогуляти пару?Ще одна студентка, яка допомагає російським військовим – 36-річна першокурсниця Юлія Коба (Гасенкович) з Євпаторії. Жінка радо зустріла окупацію Криму та була секретарем однієї з комісій під час незаконного референдуму на півострові. Зараз Коба займається волонтерством, зокрема, забезпечує ліками та предметами першої необхідності російських військових на лівобережжі Херсонщини. Керівництво ХГПУ вважає цю студентку зразковою, хоча не зрозуміло, як їй вистачає часу ще й на навчання.Є серед тих, хто навчається у ХГПУ, і поціновувачі кокошників, самоварів та іншої  хохломи. Студентка першого курсу цього ілюзорного вишу Альона Кулакова з Волгограда паралельно очолює “Заповедник российских традиций «Лебьодушка-34»”. Тут росіяни можуть “доторкнутись до свого коріння”, а саме пограти на гуслях, зліпити з глини фігурку скомороха та навчитись прясти за допомогою веретена. Звичайно, всі ці цікавинки не безкоштовні. Майстер-класи в «Лебьодушке-34» коштують від 200 до 1000 рублів, хоча проєкт є грантовим і спонсорується російською владою.Як бачимо, навчаються в “херсонському університеті” здебільшого росіяни. Та й навчанням це назвати складно. До неіснуючого вишу поступають люди, які мають на меті отримати хоч якийсь диплом без зайвих старань. Серед студентів ХГПУ нам вдалось знайти лише кількох херсонців. Здебільшого це колаборанти, які втекти з правого берега восени 2022 року. Є й такі, що перед  повномасштабним вторгненням до педагогіки не мали жодного відношення, проте пішли працювати до шкіл на окупованих територіях області через брак у них викладацьких кадрів. Таким студентам потрібен диплом про профільну освіту, щоб підтвердити свою посаду.

ipc.org.ua