Слід заборонити дитячу працю?

12 червня прогресивне людство відзначає Всесвітній день боротьби проти експлуатації праці дітей, який заснований за активної участі Міжнародної організації праці (МОП) в 2002 році з метою привернення уваги до становища дітей, залучених до дитячої праці та підкреслення важливості боротьби із проблемами, спричиненими існуванням найгірших форм дитячої праці, до яких належать робота в умовах, шкідливих для здоров’я, рабство або боргова залежність, незаконна діяльність, наркобізнес та сексуальна індустрія, важка сільськогосподарська робота, кріпацтво, сфера торгівлі, проституція та наркоділерство, про це повідомляє видання "Нова Каховка - онлайн".

Втягнення дітей в усі види трудових відносин, які не регулюються законом, була і залишається серйозною проблемою у світі. За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі працює понад 215 мільйонів дітей, причому з них 115 мільйонів трудяться в небезпечних умовах.

Функція роботи у дитинстві, перш за все, повинна бути розвиваючою, а не економічною. Тоді робота дітей є соціальним благом, а у протилежному випадку дитяча праця є соціальним злом.

На жаль, в Україні все ще широко використовується дитяча праця, що не відповідає найліпшим інтересам дитини, шкодить її здоров’ю і розвитку. Як правило, діти – жертви економічної експлуатації – позбавлені сімейного тепла і затишку, щирої турботи найближчого оточення. Позбавлені належного батьківського догляду вони стають “заручниками ” Інтернет-кафе, азартних ігор. На найбільшу небезпеку наражаються діти, які жебракують, надають секс-послуги, чия праця пов’язана з кримінальною сферою. У багатьох випадках робота, яку вони виконують, заборонена міжнародним і вітчизняним законодавством, вкрай негативно впливають на психологічний, фізичний, соціальний і моральний стан юного покоління, є небезпечною не тільки для здоров’я, а й для життя.

Сьогодні чисельність неповнолітніх українців, які хочуть працевлаштуватися, значно перевищує кількість офіційних робочих місць. Пошук роботи – справа нелегка і не завжди дає очікуваний результат.

Підприємці неохоче беруть на роботу підлітків, адже їм треба гарантувати законодавчо визначені пільги. Це підштовхує дітей до пошуку роботи в “тіньовому” секторі економіки.

Звичайно, влаштуватися на таку роботу простіше, та й у дітей більше шансів отримати саме нелегальну чи напівлегальну зайнятість.

Однак у “тіньовому” секторі годі чекати дотримання вимог чинного законодавства, навряд чи буде дотримуватись і безпека праці, ніхто й не згадуватиме про пільги, що мають надаватися дітям. До того ж, оскільки трудові відносини не реєструються, можна взагалі залишитися без зарплати. Відтак, підлітку не оплатять лікарняний, коли він захворіє, не матиме він і відповідної компенсації, якщо травмується на роботі. Нелегальна праця позбавляє  підлітка захисту його соціально-трудових прав.

Дорогі діти! Для того, щоб отримати гарну, кваліфіковану роботу, спочатку необхідно здобути відповідну освіту, пройти професійну підготовку. Її можна здобути в навчальних закладах різного типу. Відповідно до своїх здібностей та нахилів і професійно визначившись, можна отримати професійно-технічну освіту.

Якщо ж обставини складаються так, що перевага надається не навчанню, а роботі, звернемо увагу на те, що в Україні є система дистанційного, вечірнього та заочного навчання, що передбачає можливість одночасно працювати та навчатись.

Кожна працююча неповнолітня дитина повинна знати:

–   закони, які захищають трудові права дітей: Конституція України, Кодекс Законів України про працю, закони “Про охорону дитинства”, “Про охорону праці”, “Про відпустки”;

–   діти мають ті ж самі трудові права, що й дорослі; проте, головним завданням дитини все ж є навчання, тому законодавець встановлює низку обмежень щодо праці дітей;

– законодавство України встановлює обмеження у прийнятті на роботу неповнолітніх: дозволяється укладати трудовий договір з особами, які досягли 16-річного віку. За письмовою згодою одного з батьків на роботу можуть прийматися особи з 15 років, а у вільний від навчання час, під час канікул  – з 14 років;

–  роботодавець повинен підписати трудовий договір, цивільно-правову угоду де буде зрозуміло написано про права дитини;

–   діти, які хочуть працювати мають пройти медичний огляд;

–  забороняється залучати дітей до роботи вночі, на свята, у вихідні дні та залишати їх після роботи;

–  діти, які працюють, порівняно з дорослими мають наступні пільги: законодавство про працю враховує, що неповнолітні не можуть працювати на рівні з дорослими, тому для них установлюються легші умови праці. Діти 16-18 років – працюють 36 годин  на тиждень, а віком 15-16 років – 24 години на тиждень, при цьому вони отримують зарплату на рівні з дорослими, які працюють більше;

–    діти мають право на відпустку в 31 день кожного року;

– для неповнолітніх установлено особливий порядок звільнення. Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.