Скільки дітей з Херсонщини, позбавлених батьківської опіки, наразі перебувають в Росії

У 2022 році під час окупації Херсона та Херсонщини росіяни активно викрадали дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей-сиріт. Частину з них вдалось врятувати працівникам установ, де перебували діти, але ще чимало дітей перебувають на окупованій території або в Росії. 

Скільки це, журналістам Кавун.City повідомили в Херсонській ОВА.

Станом на день написання цього матеріалу щонайменше 997 дітей з Херсонщини, які мають статус таких, що позбавлені батьківського піклування (сироти), перебувають на окупованих територіях або в Росії. І ця кількість — не остаточна, кажуть в ОВА: їх більше, а 997 — це лише ті, чиє викрадення точно зафіксували.

За час окупації Херсона вдалось врятувати деяких дітей, які не мають опіки батьків. Так, Володимир Сагайдак, директор обласного Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, разом зі своїми колегами врятував щонайменше 52 дитини від рук росіян.

«З першого дня ми сподівалися, що буде якась державна евакуація, нам обіцяли евакуацію від різних організацій, але час минав — і все ставало лише гірше. Нас просто обманювали. Ми залишилися без фінансування, без заробітної плати. Три місяці працівники закладу не одержували зарплати, вони працювали як волонтери. І весь цей час практично до літа нас годували благодійники та волонтери», – розповів тоді пан Володимир.

Володимир Сагайдак сам аналізував особові справи дітей, дивився, у кого де є хоч якісь родичі: «Спочатку ми ховали дітей по далеких родичах. Віддавали тим дідусям і бабусям, які могли забрати дітей. Тому в першу чергу ми сховали їх. Діти з сімей, що мали статус складних життєвих обставин, але мали маму або тата, ми віддали їм, оскільки, я думаю, мама або тато, які б вони не були, здатні захистити своїх дітей. Мені важче захистити 52 дитини, ніж батькові одну».

Тих дітей, яких неможливо було віддати нікому з рідних, забрали вихователі, медичні сестри і соціальні педагоги. Це близько 17 дітей. Для кожної дитини, яка переходила до родини, особливо вихователів та медсестер, складали легенду , щоб якось пояснити звідки, наприклад, у молодої виховательки з’явилося п’ятеро дітей. Або звідки у вихователя, у якого зовсім не було дітей, з’явилося троє: «Ми розуміли, що в Херсоні є не лише люди, які підтримували Україну, а й прихильники «русского мира». Але за весь період окупації жодна людина, яка там була, не здала наших дітей, наших людей. Сусіди допомагали дітям, приносили молоко, іграшки, хоча всі вони розуміли, що це за діти і хто що робить».

Зараз пан Володимир продовжує працювати в Херсоні і допомагає дітям вже під обстрілами. За допомоги друзів і волонтерів вдається робити ремонт у Центрі. До першої річниці деокупації Херсона Володимира Сагайдака нагородили Орденом «За заслуги» ІІІ ступеню. До того його відзначив також і начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.Журналісти Слідство.Інфо зробили кілька розслідувань щодо викрадення дітей на Херсонщині. В одному з них вони розповіли про логіку росіян щодо викрадення. Саме історії повернення дітей дали змогу фахівцям та журналістам проаналізувати дії окупантів. 

Росіяни мають вже щонайменше п’ять сценаріїв, за яким вони викрадають дітей:

• росіяни спочатку вбивають батьків, потім забирають, викрадають дітей без батьків;
• окупанти розлучають дітей з батьками під час так званої фільтрації, затримуючи батьків з різних причин, часто не визначених, і далі вивозять дитину;
• дітей забирають безпосередньо від батьків чи від інших родичів, від старших братів, сестер;
• росіяни викрадають дітей з закладів інституційного догляду, не даючи Україні забрати цих дітей, не погоджуючись жодним чином на гуманітарні коридори;
• наймасовіший сценарій — росіяни спочатку створюють на окупованих територіях відповідні умови, непридатні для проживання дітей, далі пропонують батькам нібито добровільно віддати дитину на так зване оздоровлення чи відпочинок у російські табори, і потім дитина звідти не повертається.

Росіяни роблять все для того, щоб дитина не могла повідомити, де вона знаходиться, і повернутися до своєї сім’ї. Хоча у публічному просторі Росія заявляє, що усіма силами намагається відшукати біологічну родину, але звичайно цього не робить.

Росіяни також усиновлюють дітей незаконним способом, передаючи їх під опіку й піклування російським громадянам, вони їх нібито максимально обнуляють і стирають їхню ідентичну приналежність до української нації. Останній пункт стосується як раз дітей, які не мали опіки, — дітей-сиріт.

Викрадення дітей продовжуються і в окупації. Скільки дійсно дітей потребують повернення, ми наразі не знаємо. За даними порталу Діти Війни станом на 29 травня 2024 року 19 546 дітей депортовані та/або примусово переміщені з України. Іще 2 031 — у статусі зниклих. Але наголошуємо: це офіційні дані — дані, які вдалось ідентифікувати. Реальна кількість дітей, яких викрали росіяни, більша.