Сирський запевняє, що мобілізують менше ніж 500 тисяч людей

Внаслідок аудиту військових частин Генштаб переглянув питання мобілізації 500 тисяч українців в бік суттєвого зменшення.

Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Точну цифру потреб армії генерал-полковник при цьому не назвав.

“Після перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил ця цифра була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, але й про добровольців. Треба зважати на те, що люди – не роботи. Вони виснажуються, фізично й психологічно, особливо в умовах бойових дій. Наприклад, ті люди, які прийшли до ТЦК у лютому 2022 року, потребують відпочинку та лікування. Достатньо згадати, що бойова 110-та бригада була задіяна на Авдіївському напрямку від початку повномасштабного вторгнення. Їм треба відновитися і відпочити, і це – об’єктивна необхідність. І таких частин чимало”, – сказав він в інтерв’ю “Укрінформу”.

За словами Сирського, наразі Генштаб переглядає чисельність певних частин, які не беруть участі у бойових діях, на підставі аудиту їхньої діяльності. Це, мовляв, дало змогу вивільнити тисячі військовослужбовців і спрямувати їх до бойових частин.

“Але й при цьому необхідно утримуватися від крайнощів. У всіх арміях світу є особовий склад, який не бере участі у бойових діях, але забезпечує бойові підрозділи. Це не менш важлива частина роботи”, – зазначає при цьому головком.

Верховна Рада 7 лютого підтримала оновлений урядовий законопроєкт про мобілізацію. Серед його пунктів — скасування строкової служби (замість неї буде базовий військовий вишкіл) і демобілізація військових після 36 місяців служби.

Крім того, законопроєкт пропонує запровадити обмеження для громадян, які протягом 10 днів з дня вручення повістки не виконали зазначеного обов’язку або не з’явилися до ТЦК та СП(чи закордонної дипломатичної установи). Серед таких пропозицій:

тимчасове обмеження виїзду за межі України;
тимчасове обмеження у праві водіння автомобіля;
накладення арешту на кошти та інші цінності, які, зокрема, зберігаються в банках.

До другого читання проєкту закону народні депутати подали понад чотири тисячі правок: вручну й електронно.