Що значить для кожної громади «Мала Конституція»?

На сьогоднішній день громадяни повинні розуміти переваги прийняття Статуту територіальної громади. Херсонський Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії розробив зразок такого статуту. Статут територіальної громади є її своєрідною малою Конституцією й несе в собі велике історико- духовне значення. Він символізує нерозривність традицій українського місцевого самоврядування, починаючи з часів Київської Русі, коли українські середньовічні міста закладали засади демократичного управління, колегіального вирішення власних проблем та впливу на владу.

Статут є символом єдності громади, де кожен член відчуває себе частиною цілого організму. В цій малій Конституції прописані та шануються як права кожного мешканця громади, так й громади в цілому. Фактично наявність Статуту відроджує забуті українські цінності колективного вирішення всіх справ на рівні своєї громади. Наявність Статуту демонструє зрілість територіальної громади, високий рівень суспільної культури, повагу до традицій. Статут разом із гербом та прапором є символами влади громади.

Статут – це системний документ, який надасть правові відповіді на більшість питань, що постають перед громадою. У Статуті прописуються механізми місцевої демократії, які передбачені, але не деталізовані в законах (громадські слухання, загальні збори або конференції громадян, місцеві ініціативи) та деталізуються інші механізми місцевої демократії (органи самоорганізації населення, громадські ради, електронні петиції тощо). Статут відкриває можливості для отримання інвестицій на розвиток громади. Все більше значення мають залучення сторонніх інвестицій, у тому числі від структур ЄС та інших міжнародних донорів, які надають безповоротною благодійну або технічну допомогу для розвитку села. Наявність досконалого Статуту для інвесторів є важливим аргументом у питанні, надавати чи ні допомогу, чи вкладати інвестиції в розвиток громади. Донори вважають, що Статут є не лише візитівкою, а одним з показників спроможності громади для саморозвитку.

В свою чергу, громада, яка не затвердила Статут, буде мати наступні недоліки: перед такою громадою часто постають проблемні питання, які не мають правового регулювання. Як правило, такі громади внутрішньо не консолідовані та не цілісні. Відносини влади та мешканців часто знаходяться в стані напруги, між ними нерідко виникають конфліктні ситуації. Члени такої громади не мають регламентованих механізмів висловлення своєї позиції і діють в спосіб звичаєвого права, випускають пар, через що складаються погані відносини з владою.

Як вважає представник Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії Дементій Білий: «Кожна громада повинна обов’язково мати власний Статут. Велику підтримку в цьому питанні сьогодні надають громадські організації, як наприклад Всеукраїнська Асоціація сприяння самоорганізації населення, експерти якої розробили так звані Модельні Статути для громади села і міста. Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії, який діє в області з 2013, року надає практичну допомогу з розробки базових стратегічних документів, в том числі Статутів громади та супутніх документів. Завжди готові надати необхідну підтримку».

Для довідки: перший модельний статут був прийнятий першою в області обєднаною територіальню громадою у Кочубеєвці Високопільського району. Зараз ще кілька ОТГ розглядають можливість ухвалення цих статутів. З цього приводу проводилися обговорення у кількох громадах нашої області.