Сарана на Херсонщині. Які причини її появи?

Влітку 2025 року у декількох областях України зафіксували сарану. Зграї цих комах перелітають з місця на місце та завдають шкоди полям фермерів. Осередки шкідників виявили у Херсонській, Запорізькій, Одеській та Дніпропетровській областях. Наприкінці червня 2025 року два види саранових виявили у Борозенській громаді на Херсонщині: італійського пруса (Calliptamus italicus) та марокканську сарану (Dociostaurus maroccanus). Завдяки зусиллям місцевої влади та аграріїв осередок вдалося локалізувати й зупинити спалах шкідників. Проте 25 липня 2025 року Чорнобаївська сільська рада повідомила, що на території громади виявили випадки появи сарани.

Про причини появи сарани на Херсонщині “Вгору” розповіли  директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусови та магістр біології, асистентка кафедри факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, наукова співробітниця Національного природного парку «Нижньодніпровський» Катерина Орлова-Гудім.

За словами Дмитра Юнусова, 20 червня 2025 року йому зателефонував фермер із Борозенської громади Олександр Гузій. Чоловік повідомив, що на його полі соняшнику, поблизу села Нова Кубань, почала масово розмножуватися сарана.

Дмитро Юнусов зазначив, що спалах чисельності шкідників зумовлений тим, що не всі господарства на правобережжі Херсонщини відновили свою роботу, а значна частина земель досі замінована. Необроблювані ділянки стали осередками. Розповсюдженню комах сприяли й погодні умови – спека та відсутність дощів.

За словами Катерини Орлової-Гудім, чисельність сарани залежить від погодних умов попереднього року.

Збільшенню популяції цих комах цьогоріч сприяли тогорічні сухе літо, м’які осінь та зима. Яйця, які самки відкладають у ґрунт, добре перезимували й не загинули. Тому саранові мали сприятливе середовище для розмноження.

Катерина зазначає, що у лісостеповій зоні закономірно раз на 7–10 років збільшується кількість цих комах. Цьому сприяють погодні умови.

Самки сарани відкладають яйця групами, які називають кубишками. Навесні з них розвиваються личинки – німфи, які кілька разів линяють і стають крилатими. 

Німфи менші й безкрилі, вони споживають менше рослин і долають коротші відстані. Натомість найбільшу небезпеку становлять уже дорослі, крилаті особини.

Найбільшої шкоди сільськогосподарським рослинам завдає азійська сарана (Locusta migratoria). Італійський прус та марокканська сарана, які були виявлені у Борозенській громаді, – це види саранових. Хоч вони й поступаються азійській сарані у розмірах і дальності перельотів, проте також здатні до масового розмноження і міграції, завдаючи відчутних втрат аграріям.

На території Борозенської громади Херсонської області вдалося локалізувати спалах сарани, який загрожував сільськогосподарським угіддям.

На землях Борозенської громади Бериславського району Херсонщини зафіксували масове розмноження сарани. На сайті Борозенської сільської військової адміністрації 24 червня 2025 року опублікували розпорядження про запровадження особливого режиму захисту рослин на території громади.