Руйнування росіянами Каховської ГЕС стало трагедією для осетрових видів риб в Україні: WWF-Україна закликає до системного підходу

Підрив росіянами Каховської ГЕС вкрай негативно позначився на популяції осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України. Щобільше, було втрачено маточне поголів'я осетрових, які утримувались на єдиному в Україні державному осетровому заводі. 

6 червня 2023 року вночі російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС в Херсонській області. Це призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи в кількох регіонах України та потенційно серйозних наслідків в інших країнах, наприклад, через забруднення Чорного моря. У річницю трагедії експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) зауважують, що “каховська катастрофа” стала прямою загрозою для подальшого відтворення популяцій осетрових видів риб, які опинилися на межі зникнення в Україні. 

Тяжкий шлях осетрових 

Осетрина ще 200 років тому не вважалася екзотикою для українців! Ці унікальні істоти, які пережили динозаврів та мало змінилися з тих часів, трапляються також в українських річках. Історично Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг були й частково залишаються оселищами для осетрових видів риб.

Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася — з шести видів осетрових, що водяться в Україні, два (осетер шип та осетер атлантичний) вважають вимерлими; всі інші занесені до Червоної книги та потребують нашого захисту.

Як із промислової риби, якою ледь не “кишіли” українські річки, осетрові перейшли до охоронного статусу? 

Удар перший: гідробудівництво 

Тут варто знати, що осетри належать до мігруючих видів риб. Для нересту вони долають довгий шлях, щоб знайти підходящу для відкладання ікри ділянку річок, розташовану вище за течією. А після мігрують назад у море чи океан. Відомо, що севрюга відкладала ікру у водах біля Черкас, інколи піднімаючись до Києва. Знахідки білуги зустрічались біля Києва і навіть вище. 

Ситуація змінилася докорінно у ХХ сторіччі — масштабне гідробудівництво, яке відбувалося на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, завдало осетровим найбільшого удару. Глухі греблі — це непереборна перепона для мігруючих видів риб! 

Так, після будівництва Каховської ГЕС осетри в Дніпрі зникли, адже одна з найбільш річок чорноморського басейну була перекрита для них непрохідними “стінами” гідроелектростанції. 

Удар другий: надмірний вилов і браконьєрство 

Незначна популяція осетрових, що залишилася у басейні Чорного моря та нижній течії річок зіштовхнулася з іншою проблемою — надмірним виловом і браконьєрством. 

“Ікра осетрових, "чорне золото", є одним з найдорожчих делікатесів у світі. Це призвело до нещадної експлуатації осетрових видів та чергового скорочення їхньої популяції. Попри заборону, браконьєрство осетрових залишається серйозною проблемою”, — підкреслюють у WWF-Україна.

Удар третій: знищення росіянами єдиного в Україні державного осетрового заводу

Природний нерест в Дунаї, штучне зариблення та робота Херсонського осетрового заводу допомагали всі ці роки виживати осетровим видам риб в Україні.

Щороку “Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика” забезпечував вселення понад 1,5 млн екземплярів молоді осетрових. Він працював з 1984 року й компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, які втратили можливість природного розмноження через зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ.

Проте внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року під воду також пішов й Херсонський осетровий завод! 

Підрив Каховської ГЕС та затоплення осетрового заводу може призвести до різкого скорочення популяцій осетрових в українських водоймах та зникнення деяких видів.

По-перше, під загрозою знищення опинилися нечисленні залишки вільноживучих осетрових, нерестовий хід яких з моря в річки якраз припадає на травень-червень. По-друге, було втрачено все маточне поголів'я осетрових, яких утримували на Херсонському осетровому заводі (у 2015 р. сюди було передано на утримання 745 екземплярів руського осетра). За свідченнями дирекції заводу, в результаті катастрофи всі ставки опинилися під шаром води до 4 м. 

Заклик до дій! 

У річницю “каховської катастрофи” WWF-Україна закликає до комплексного підходу, який допоможе врятувати осетрових від зникнення. 
Боротьба з браконьєрством та незаконним виловом, відновлення природних місць нересту та міграції осетрових, розведення осетрових у рибних господарствах для поповнення диких популяцій — лише одні з основних кроків на шляху збереження та відновлення популяції осетрових видів риб. 

Окрім того, у питанні відновлення Каховської ГЕС щонайменше має бути враховано можливість створення рибоходів для осетрових та інших видів прохідних риб. Загалом же подальші дії мають засновуватися  з урахуванням всебічної оцінки екосистемних послуг. 

Реалізація будь-яких проєктів у питанні відбудови Каховської ГЕС має здійснюватися із проведення оцінки впливу на довкілля.