Розмінування Херсонщини – що змінилося за три роки повномасштабної війни

Після деокупації Херсонщини величезні території, зокрема й заповідні зони, лишилися забрудненими різноманітними вибуховими пристроями. Журналісти Вгору, скориставшись даними  херсонського підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, проаналізували  масштаби розмінування на третьому році повномасштабної війни.

Як відбувається очищення Херсонщини сьогодні

Розмінування Херсонської області почалося з перших днів деокупації. Тоді цим займалися інженерні підрозділи ЗСУ, які першими заходили на потенційно небезпечні території. А з вересня 2022 року до розмінування активно долучилися підрозділи ДСНС. Працювати починали з північних районів області,  поступово охоплюючи звільнені території.

На сьогодні підрозділи ДСНС очистили понад 26 тисяч гектарів землі, використовуючи як ручну, так і механізовану методики. За допомогою спеціальних машин очистили 927 гектарів.

Особлива увага - сільськогосподарським угіддям, лісовим масивам, об’єктам критичної інфраструктури та житловим районам.
На сьогодні очищено майже 11 тисяч гектарів сільгоспугідь, 110 гектарів лісів, 357 км доріг, майже 1600 км ліній електропередач, 144 км газопроводу, 60 км залізничних колій, 2454 домогосподарства та 3.5 гектара акваторій.
Темпи розмінування за останній рік суттєво прискорилися за рахунок збільшення кількості операторів розмінування і збільшення чисельності штатних підрозділів. Чисельність залучених до розмінування співробітників збільшилася у 9 разів, тож і обсяг виконаних  робіт пропорційно зріс. Таких змін зазнали й інші підрозділи, які працюють на Херсонщині. А ще разом з херсонським підрозділом працює зведений піротехнічний загін співробітників ДСНС з усієї України.  

Чимало факторів впливають на темпи розмінування. Серед них - забезпечення підрозділів сучасними зразками техніки та обладнання. Наприклад, роботу саперів полегшують машини механізованого розмінування. Вони працюють на ділянках з густою й високою рослинністю або там, де виявлені протипіхотні міни. Ці пристрої машини знешкоджують, подрібнюючи верхній шар ґрунту. Вибухівка спрацьовує під машинами, це дозволяє зберегти життя й здоров’я саперів. 

Впливають на темпи  робіт і нові навчальні програми для саперів. Тому розмінувальники беруться до виконання завдань добре підготовленими, а це впливає на якість і швидкість їхньої роботи.
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам розповідати більше важливих історій про херсонців та Херсонщину.

Складнощі й перспективи

Процес розмінування ускладнюється кількома факторами:

• Різноманітність вибухових пристроїв: На території області  дуже багато нерозірваних боєприпасів, залишків ракет і снарядів, протитанкових й протипіхотних мін.
• Глибоке забруднення: Частина вибухових пристроїв значно заглиблена в ґрунт, це ускладнює їх виявлення.
• Постійна загроза:  Російська армія продовжує обстрілювати деокуповані території. За період роботи в Херсонської області через обстріли   в херсонському підрозділі ДСНС отримали поранення троє співробітників і шестеро загинуло. Ще троє поранених і четверо загиблих серед інших підрозділів.  
• Дистанційне мінування: Російські військові активно скидають з дронів міни-пелюстки. Є два основних типи цих мін: ті, що самознищуються через певний час, і ті, що можуть зберігатися роками. Останні особливо небезпечні, оскільки їх майже неможливо виявити металошукачем.  
  

Певні особливості має розмінування заповідних територій. Про те, як це відбувається, журналісти Вгору дізналися від  завідувача кафедри ботаніки ХДУ Івана Мойсієнка, він восени був з експедицією у національному парку Кам’янська січ.

За словами Івана Мойсієнка, міни, виявлені у національному парку, розмінувальники виносять за його межі, і лише тоді знешкоджують. Окрім  випадків, коли міна пошкоджена і її  не можна чіпати. 

Іван Мойсієнко розповів, що територія степу дуже вигоріла через постійні пожежі, спровоковані обстрілами й мінуваннями, а іноді саме пожежі призводять до спрацювання раніше не виявлених мін на вже обстежених територіях. Про це вчений дізнався від співробітників парку. 
"Я знаю, що вже понад 10 тисяч мін різних типів  винесли з території Національного парку. Але ж це процес нескінченний, бо росіяни застосовують дистанційне мінування з лівого берега Херсонщини, – зауважує Іван Мойсієнко."

Утім, у ДСНС нас запевнили: ворожі міни-пелюстки для дистанційного мінування,  то лише 10-15% з усіх вибухонебезпечних предметів, що виявляють і знешкоджують на Херсонщині. А скиди цих мін з дронів суттєвого впливу на терміни розмінування не матимуть.

Щодо  планів керівництва області розмінувати територію правобережжя Херсонщини до кінця 2025 року фахівці ДСНС висловлюються більш обережно. За їхніми даними, наразі вже перевірено й очищено близько 50% звільненої території, і її можна вважати лише умовно безпечною. Бо міни й снаряди з часів другої світової війни, виявляли й через 70 років після завершення бойових дій. Крім того, територія, наближена до узбережжя  Дніпра, через постійні обстріли, не обстежувалася й поки що залишається найбільш забрудненою.Вочевидь, процес очищення Херсонської області може затягнутися. І попри прискорення темпів розмінування, повністю очистити територію буде можливо лише через багато років. Важливо розуміти, що загроза вибухів зберігатиметься ще довгий час, тому необхідно дотримуватися всіх правил безпеки та уникати підозрілих предметів.

Ганна Щидловська, Вгору