Різдвяно-новорічні свята: які традиції збереглися на Херсонщині

Колядки та щедрівки, які є невід’ємною частиною різдвяно-новорічних обрядів, дійшли до наших днів і на Херсонщині. У багатьох громадах області як учасники клубних фольклорних ансамблів, так і пересічні жителі лаштують костюми та атрибутику і вирушають колядувати і щедрувати своїм населеним пунктом.

Про це Суспільному розказала завідувачка інформаційного відділу обласного центру народної творчості Наталія Вигоднер.

"На Херсонщині, як і у багатьох регіонах України, у самий Святий вечір (6 січня) колядувати та голосно веселитися було не прийнято. Тільки після вечірньої служби можна було співати переважно церковні канти, такі, як "Рожество Твоє, Христе Боже наш", "Ой демноє народження Божого Сина", "Небо і Земля" та ін. А колядницькі гурти починали ходити 7 січня зранку. Гарною прикметою було, якщо перший колядник (полазник) був хлопець. Деякі старожили розповідають, що рідні навіть не пускали своїх дівчат зранку колядувати, "щоб не приносити людям лиха", - каже Наталія Вигоднер.

Крім колядницьких гуртів, каже завідувачка, по оселях у різдвяні свята ще ходять "вечірники" - це похресники. Вони носять "вечерю" своїм хрещеним. Ця традиція теж зберіглася на Херсонщині до сьогодні. Хрещені обдаровують за це своїх похресників гостинцями та подарунками, а з кумами вже розговляються святковими різдвяними стравами: домашньою ковбасою, холодцем, печеною куркою, варениками, пирогами та наливочками.

У Святвечір на столі були обов’язкові 12 пісних страв. Зараз сучасні господині вже мало дотримуються посту, але цифра "12" часто буває головною.

"У багатьох родинах повертається традиція ставити дідуха на столі чи іншому почесному місці. Дідуха ставлять обов’язково на вишитий рушник чи скатерку, поряд має бути свічка у горнятку із зерном, калач, кутя, узвар, яблука, горішки, цукерки. Це ті гостинці, якими раніше обдаровували колядників", - говорить Наталія Вигоднер.

В останні десятиліття на Херсонщині почав набирати популярності народний театр "Вертеп", який закріпився у нашому краї від переселенців із західних регіонів України. Саме в період Різдва та зустрічі Нового року і відбуваються вертепні вистави.

Слідом за Різдвом приходить Старий Новий рік. 14 січня – свято Василя, що здавна відзначається українцями. Напередодні – 13-го – святої Меланії. В народній уяві ці образи перетворилися у стійку пару. І досі на Щедрий вечір ходять по оселях Василь та Меланка, водять "Козу".

Цей народний театр щедрує, посіває, вітає господарів з Новим роком. Зараз у колядницьких гуртах Херсонщини з’являються вже і сучасні сатиричні негативні образи: депутати, "ватники", "сєпари" та інша "нечиста сила".

"Поряд з традиційними текстами щедрівок та віншувань іде імпровізація і тут таланти наших земляків невичерпні. Сучасні, оригінальні, влучні та смішні побажання сиплються, як гостинці з колядницького мішка. Оце і є народна творчість!", - говорить завідувачка.

Цьогоріч 14 січня Херсонський обласний центр народної творчості проводить свято за народними традиціями "Щедрий вечір" та фестиваль "Щедра кутя – багате життя!". Захід відкривається о 12:00 біля "Ювілейного".

Святкова коляда та щедрування, вертепи та віншування, водіння кози та маланкування, фестиваль куті, пригощання, народні ігри - все це підготували для херсонців фольклорні гурти області.