“Риби буде багато. Я думаю, ми здивуємося”, – заступник начальника Рибоохоронного патруля про стан водних біоресурсів Херсонщини на третьому році війни

Несподіване повернення осетрів до сусіднього Запоріжжя: чи є це ознакою відновлення екосистеми, і що це означає для нас?

“Найгірший фактор для дикої природи - це господарська діяльність”, - казав під час інтерв’ю “Вгору” старший науковий співробітник науково-природничого відділу Херсонського краєзнавчого музею Михайло Підгайний. Він переконаний: без втручання людини в дику природу вона починає відновлюватися. За словами Михайла, відколи в пониззі Дніпра припинилося  промислове рибальство, тричі віднерестився оселедець, пузанок та інші види риб.


І ось у травні 2024 року стало відомо, що в сусідній Запорізькій області біля Дніпрогесу з’явилися осетри, яких в цих місцях не бачили дуже давно. Заступник начальника херсонського рибоохоронного патруля Дмитро Євсеєв до призначення в Херсонську рибоохоронну службу багато років працював у Запоріжжі. Він підтримує зв'язок з колегами і знає про непоодинокі випадки, коли там на березі Дніпра знаходили мертвих осетрів, а з браконьєрських сіток вилучали живих особин. За його словами, в цьому році за доволі короткий період вилучено  в браконьєрів живими й знайдено мертвими близько 15 особин осетрів.

Дмитро уточнює:

Осетрові – це анадромні риби, які мешкають в солоній воді – а нерестяться в прісній. Тобто, в Дніпрі вони не живуть, а лише розмножуються. І в минулому осетр, білуга та севрюга традиційно заходили в акваторію Дніпра на нерест.Але, за словами Дмитра, принаймні, за останні 10 років вони не потрапляли в сітки ані промисловикам, ані браконьєрам. 

Утім, він не пов’язує появу червонокнижних риб з припиненням промислового вилову чи якимось особливим покращенням стану водойм. Він схиляється до думки, що осетри потрапили до Дніпра з приватних рибних ставків, розташованих біля Каховської ГЕС, після її руйнування. Але не виключає й того, що риба може якось запливати через зруйновану дамбу. Однак підтвердити чи спростувати це наразі ніхто не може, бо доступу туди немає. 

На Херсонщині співробітники рибоохоронного патруля, за словами Дмитра, осетрових жодного разу не знаходили.

Що може сприяти різкому збільшенню біоресурсів в нашій області?

На питання, як взагалі справи з рибними запасами у водоймах Херосонської області, Дмитро відповідає: через безпекову ситуацію рибоохоронний патруль контролює лише декілька озер, а також річку Інгулець і частину річки Кошової. Тому визначити загальну кількість біоресурсу вони наразі не можуть. Крім того, за словами Дмитра, влітку риба мігрує з мілководних озер у більш глибокі, або переселяється до Дніпра чи лиману. Навіть у браконьєрських сітках її зараз знаходять дуже мало. На думку Дмитра, браконьєри після збільшення штрафів трохи притихли, і до повернення риби в озера намагаються не ризикувати. Коли ж з настанням холодів вона почне повертатися до звичного середовища, рибоохоронці знову почнуть рахувати вилучені екземпляри. Загалом, він переконаний: риби в нашому краї буде багато, хоча й зауважує, що промоніторити її кількість науковці зможуть лише після закінчення обстрілів.

Дмитро вказує на фактори, які можуть сприяти різкому підвищенню біоресурсів у нашій області. По-перше, рибу на Херсонщині зараз фактично не ловлять, принаймні, в тому обсязі, як це було до війни. 

У нас немає промислу, а по суті, й любительського рибальства – теж. Баз риболовних по Дніпру щонайменше до двадцяти було, і ловили риби там не менше, ніж промисловики. Любителі ловили рибу й з човнів – і далеко не по три кілограми, передбачених правилами.По-друге, він констатує: після підриву каховської ГЕС основна маса риби й раків разом з течією перемістилася до наших водойм і впродовж двох років успішно віднерестилася.

Вода у нас доволі висока, рівень її ми моніторимо постійно, він не падав по весні. Тобто, якщо ікра була десь відкладена і рівень води не падає, з неї вилуплюється мальок, – каже Дмитро.Він припускає, що у водоймах Херсонської області після підриву Каховської ГЕС зосередилося до 85% риби, переміщеної з водосховища, бо в тій же Миколаївській області водне середовище для прісноводних видів солонувате. 

Та найбільше його радує те, що з моменту повені жодного замору риби чи раків, у нас зафіксовано не було. 
Я думаю, що з ресурсом все буде добре, ми здивуємося, – підсумовує Дмитро.

Ганна Щидловська, Вгору