Реформами — по херсонських осередках духовності

Оптимізація потроху підбирається до музичного училища й училища культури у Херсоні. У обласній раді вже створили робочу групу, яка має визначити, що робити з тими навчальними закладами – чи то проводити в них скорочення, чи то з двох зробити один. При цьому педагогічні колективи училищ готуються відповісти на такі «доленосні» плани акціями протесту: потрапити під скорочення й опинитися у черзі отримувачів соціальної допомоги з безробіття з-поміж них бажаючих немає.  Адже працювали по совісті, мирилися з тим, що бюджет їх тримає «на голодному пайку», а тут на них ще зекономити хочуть, безпардонно викинувши на вулицю. І де дипломованим фахівцям потім шукати нову роботу по спеціальності – у супермаркеті,на розливі в найближчому генделику, чи одразу йти у двірники?

«Менше шкіл – більше тюрем»
— Робоча група з реорганізації училищ сформована. До неї включили й кількох депутатів облради, і виконувача обов’язків директора Департаменту реалізації гуманітарної політики облдержадміністрації Ігора Мазура, і мене. Як нам пояснили, на фінансування обласного бюджету передали профтехучилища, грошей на них не вистачає, і треба шукати резерви, «оптимізуючи» наші навчальні заклади, — коментує директор Херсонського училища культури Михайло Варгун. — При цьому музичне училище та училище культури – єдині такі духовні альма-матер на Херсонщині. І якщо їх реформуватимуть люди, котрі поняття не мають, хто такі Мусоргський, Лисенко, Чайковський, нас чекає удар по культурі і духовності. Як тут не згадати крилатий вираз канцлера Бісмарка: «Якщо буде менше шкіл – треба будувати більше тюрем»   
 
За чий рахунок латати дірки?
Логічно, що злиття двох училищ не обійдеться без скорочення штатів. Але потраплять під нього не тільки управлінці й бухгалтери, а й педагоги – викладачі загальноосвітніх дисциплін, котрі дублюватимуть одна одну. За підрахунками освітян, таких набереться зо два десятки. Чи навіть більше – залежно від тієї позиції, яку може зайняти призначений після кадрового конкурсу директор, і депутати облради. 

Зараз на утримання училища культури та музичного училища в Херсоні потрібно близько п’ятдесяти мільйонів гривень на рік (включно із стипендіями учнів та зарплатами колективів). Після скорочення мільйонів так із п’ять можна буде зекономити й «залатати» ними якусь дірку в подертій свиті обласного бюджету. Але чому за рахунок педагогів – чому б, наприклад, не зменшити витрати на утримання обласної ради й обласної державної адміністрації. Де оклади посадовців значно вищі, ніж у педагогів. 

Думки за і проти
З цього приводу автор поспілкувався із виконувачем обов’язків директора Департаменту розвитку гуманітарної політики Херсонської облдержадміністрації Ігорем Мазуром. Але в Ігора Романовича виявилася геть інша точка зору на проблему.

— Я- за реформу, — наголосив пан Мазур. – Але вона повинна бути реформою розвитку, а не скорочення. Керівники ж училищ не готові до перемін,тому така велика паніка. Хоча можна внести на обговорення робочої групи конкретні пропозиції з наміченої реорганізації, і знайти консенсус, прийнятний для більшості учасників дискусії.

Прикметно, що проти експериментів з нечисленними осередками духовності в краї виступає й попередниця Ігора Мазура – екс-очільниця обласного, а нині начальниця міського управління культури Херсона Світлана Думинська. За її перебування на держслужбі профільні заклади також «оптимізували», але на музичне училище та училище культури якось «не замахувалися». Світлана Віталіївна каже, що для неї це питання принципове.

«Чула нарікання на адресу училищ – їхні учні після випуску вступають до консерваторій, університетів культури, а на Херсонщину не повертаються. То в чому проблема: зробіть так, аби їм хотілося повернутися, аби із задоволенням та в комфорті працювати у відремонтованій після давньої пожежі філармонії, оновлених і комфортних Будинках культури. Тут докласти зусиль та вкласти грошей треба насамперед владі й  територіальним громадам, а не розкидатися безпідставними звинуваченнями на адресу  педагогів. Влаштовувати під таким сумнівним обґрунтуванням  якусь «оптимізацію» буде неправильно , і на користь навчальним закладам це аж ніяк не піде», — підсумовує Світлана Думинська.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новый день