Промисловий вилов риби на Азовському морі показує зростання

Згідно з даними Держстату, у 2012 році вилов риби та інших водних біоресурсів у Азовському морі склав 16 507 тон, у 2013 – 21 792. У 2015 році вилов склав 30 161 тонн або +60,5% до 2014 року (18 793 тони). При цьому у 2016 р. приріст продовжився, показник вилову склав 35 715 тон. За 9 місяців 2017 року, враховуючи не дуже сприятливі погодні умови, вилов склав 13 964 тони. Відповідна інформація підтверджує сталість запасів промислових видів риб у Азовському морі та зростання вилову по окремим видам (калкан, хамса тощо).

Щодо видового складу  домінуючих  промислових видів риб, то  під «повноцінним промисловим виловом» розуміється домінування певних видів у промислових уловах. В історії рибного промислу України на Азові, починаючи з 90-х років, ніколи не було 17 промислових видів. На початку 90-х років основну масу промислових уловів складали 3 види: судак, тюлька та хамса. На початку 2000-х років було 5 основних промислових видів: судак, піленгас, бичок, хамса та тюлька. Основними промисловими видами Азовського моря у 2016 році, як на і на початку 90-х, є три види: бичок, тюлька та хамса. Відповідно до даних офіційної статистики, за 9 місяців 2017 року в басейні Азовського моря серед морських видів риб, що виловлюються, переважають хамса азовська (819 тон), бичок (9841 тони), тюлька (5 455 тони).

За словами науковців, домінування у промислових уловах певного виду риби не є сталим показником, змінюються щорічно і залежать від багатьох факторів: екологічного стану моря, солоності моря, проведення рибовідтворювальних заходів. Наприклад, бичок, який сьогодні складає левову частку вилову на Азові, в середині 70-х років майже повністю зник з промислу через перелов та  руйнування нерестовищ. У ‎1991-1994 рр. виловлювалося щороку не більше 400 тон бичків. Завдяки роботі українських вчених популяцію бичка вдалося відновити, він показує щорічний приріст. У 2015 р. було добуто 18,2 тис. тон, а промислові запаси оцінюються у 130 тис. тон. Вкрай важливим фактором, що впливає на відтворення риби, є солоність моря. Певні види для нересту потребують  низької солоності (наприклад, тараня), а певні – високої (піленгас, камбала-калкан). Відповідно, від  загального рівня солоності моря залежить відтворення та промислові запаси даних видів риб.

На початку 2000-х рр. Азовське море знаходилося на етапі «стабілізації» режиму солоності, а впродовж 2003 – 2006 рр. у періоді «опріснення», у 2007 р. розпочалося осолення води, і у 2016 р. досягло максимальної позначки у 13,6 проміле. Ті види риб, для розмноження яких необхідна висока солоність моря, – камбала, піленгас, – відреагували на це: наприклад, у 2017 році спостерігається поповнення популяції калкана (збільшення вилову за 9 місяців 2017 року у 5 разів порівняно з аналогічним періодом 2016 року). 

Азовське море є зоною, де промисел веде Україна та Росія, відповідно промислові запаси, ліміти для вилову або необхідність відтворення популяції певного виду риб визначаються науковцями обох країн та узгоджуються на спільній Російсько-Українській комісії. Зокрема, для прискорення відтворення калкану, судака у 2016 році не було видано квот на промисловий вилов цих риб.

Для посилення ефективності природного відтворення  популяції риби, звичайно, необхідно проводити програми із штучного відтворення риби, рибоохоронні заходи. Так, у травні 2017 року розпочав роботу Азовський рибоохоронний патруль. За 6 місяців роботи проведено 333 рибоохоронних рейди. Викрито 2302 порушення, вилучено 44,9 тис тон водних біоресурсів (у тому числі, 139 кг осетрових) та 5 469 заборонених знарядь лову. До адмінвідповідальності притягнуто 1228 порушника. Збитки, завдані рибному господарству, складають 15,5 млн грн, що майже в 11 разів більше, порівняно з аналогічним період 2016 року, коли працювала стара рибінспекція (1,3 млн грн).