Прикордонник з КПВВ «Чонгар» провів у полоні 28 місяців!

Прикордонника Олексія Ружиненка лише недавно звільнили з полону. На телеграм-каналі Державної прикордонної служби України розповіли, що на момент вторгнення чоловік проходив службу у Херсонському прикордонному загоні. 24 лютого 2022 року він перебував на КПВВ «Чонгар».

Олексій розповів прес-службі ДПСУ, що у полоні «спочатку рахував дні, а потім збився з рахунку і почав - місяці». У полоні він провів аж 28 місяців! За його словами, інколи там відбувались настільки страшні речі, що не хочеться згадувати.

Про ранок вторгнення прикордонник сказав, що спочатку росіяни виключили з боку Джанкою світло. А потім у тепловізор йому було видно, що пішли колони. У томі числі, танкові. Фари горіли лише у перших машин, інші йшли, немов на буксирі. Потім над головами українців з’явився дрон, який, скоріш за все, коригував вогонь. За декілька секунд з боку Криму стало видно спалахи і почувся свист. Почались прильоти. Коли окупанти увірвались на КПВВ, поклали на землю прикордонників. «Реально було страшно, коли танк біля голови проїхав», - згадує Олексій Ружиненко. Каже, що гусениця була за 40-50 см від неї. Тоді ж росіяни почали стріляти по двох цивільних машинах з БТРів. У першої пробили радіатор, але вона встигла від’їхати. Другу розстріляли. Тоді Олексій побачив перших загиблих цивільних.


Лише за добу після взяття у полон прикордонникам дали якогось чаю, що вони змогли трішки зігрітись, адже тоді ще було морозно. Годували раз на день: «одноразова тарілочка з окропом і півкільця цибулі - більше нічого». Годували й іншим непотребом. Лише кілька разів за 2,5 роки дали по яблуку. Олексій почав худнути. Вже приїхавши додому, зважився. Ваги показали 65 кг, хоча до полону важив 95.

Вже коли їх везли на обмін, побачив білборд «Вас вітає Україна». «Спочатку навернулись сльози, - згадує. - Потім, коли пересіли у наші автобуси, реально хотілось вийти і кричати. Дома. Все».

На щастя, наші хлопці поступово повертаються з полону. А скільки їх ще у російських катівнях! Надто дорогою ціною дається перемога. Про це постійно треба пам’ятати і підтримувати сили оборони.

Борис ВИНОГРАДОВ, newdayua.net