Презентація діагностики Тягинської громади щодо стану довкілля: звільнена Херсонщина

Загальне бачення екологічних проблем у Тягинській громаді виявляє домінанту у сприйнятті екології  як питаннях безпеки, відновлення та придатності території для повернення населення. Це бачення чітко відображене у висловлюваннях учасників фокус-групи: «Екологія для нас — це не тільки сміття. Це питання, чи можна тут жити далі, чи можна сюди повертати дітей». «Поки ми не розуміємо, що в нас із землею і водою після війни, говорити про розвиток дуже важко». «Екологія — це філософія життя громади. Якщо ми зараз це не закладемо, то після війни сюди ніхто не поїде».

Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень  (ПЦПСД)  в листопаді 2025 року розпочав роботу над  підготовкою документів для  екологічного  відновлення двох  обраних громад Херсонщини – Високопільської та Тягинської (в межах  проекту «Імпульс»).   Відновлення довкілля вимагає посиленого впливу громадськості та спільної солідарної співпраці місцевих органів влади, активістів громад та експертів громадянського суспільства.   

Діагностика стану довкілля  в обох громадах проводилось різними методами: це виявлення громадської думки (фокус-групи), аналіз місцевої нормативно-правової бази з екологічних питань, медіа-моніторинг. На засіданні робочої групи з екологічних питань Тягинської громади були презентовані всі три складові діагностики громади, показані виявлені проблеми та представлене бачення їхнього вирішення. 

Олександр Мошнягул, Дементій Білий та Олег Дядюн  - експерти ПЦПСД -  презентували результати аналітичного дослідження стан довкілля у Тягинській сільській громаді, рекомендації місцевій владі та Структуру Плану управління відходами. 

Екологічні виклики громади умовно поділяються в розумінні місцевих жителів на три взаємопов’язані блоки: 1) наслідки бойових дій та воєнного забруднення; 2) системні проблеми поводження з відходами; 3) дефіцит екологічної культури та навичок у населення.

Найгострішою проблемою учасники вважають екологічні наслідки війни, а саме:  
забруднення ґрунтів, води та повітря; руйнування лісосмуг і багаторічних насаджень;  можливе хімічне забруднення внаслідок застосування боєприпасів; критичний стан прибережних територій Дніпра, річок Тягінка та Бургунка. Подолання цих наслідків  було оголошено  базовою умовою подальшого існування громади.

Жителі Тягинської громади активно висловлювались з цієї теми під час фокус-групи: 

         - «Таке враження, що тут усе випалене — не росте ні трава, ні дерева, і птахів стало значно менше».

         - «Ми не знаємо, що в нас у землі після обстрілів. Але люди це відчувають інтуїтивно і бояться». «Ніхто нам не може сказати офіційно, безпечно це чи ні. А без цього ніхто не буде повертатися».

Другим за значущістю викликом учасники дослідження назвали будівельні відходи, обсяги яких зросли кратно через руйнування житлового фонду та інфраструктури. Цю проблему люди  описували як таку, що виходить за межі можливостей громади: «Це не просто сміття — це завали з бетону, шиферу, асбесту. Ми самі з цим нічого не зробимо». «Техніки в громаді немає, а обсяги такі, що без області або донорів це нереально».  «Люди навіть не розуміють, що шифер — це небезпечно, і складають його поруч із дворами». «Без окремих правил для будівельних відходів ми потонемо в уламках».

Проблеми поводження з побутовими відходами учасники визнають важливими, але другорядними порівняно з воєнними ризиками:  «Коли навколо снаряди і руїни, сміття відходить на другий план, але воно нікуди не зникає».

Рівень екологічної обізнаності населення  самі учасники фокус-групи  оцінюють як низький або нерівномірний:  «Більшість людей не знає, що таке сортування. Для них сміття — це просто сміття». «Люди, які тут тимчасово, взагалі не замислюються, що буде з цією територією далі».

Учасники наголошували, що екологічна поведінка напряму залежить від відчуття належності до громади: «Той, хто не планує тут жити, не буде думати про екологію».

Але готовність до змін оцінюється експертами ПЦПСД як  помірно-висока, але за чітко окреслених умов:  «Якщо буде зрозуміло, що і куди робити, люди підуть за цим». «Ніхто не хоче робити щось просто так, якщо результату не видно». Водночас учасники висловлювали скепсис щодо формального сортування сміття: «Якщо все одно все зводиться в одну купу, то який сенс сортувати?».

Бачення шляхів вирішення

Учасники фокус-групи сформували реалістичне бачення, орієнтоване на поетапність. 

Окрему увагу учасники приділяли відсутності або фрагментарності нормативно-правової бази, що унеможливлює системне реагування на екологічні виклики.  Тому необхідно спочатку виконати короткотермінові завдання: це розробка ключових НПА;  впорядкування тимчасових полігонів; мінімізація стихійних звалищ;  інформаційно-роз’яснювальна робота.

Ключовим завданням жителі громади вважають створення керованої системи поводження з відходами в умовах воєнних та післявоєнних обмежень. Така система включає в себе класифікацію відходів (побутові, будівельні, небезпечні, рідкі), визначення місць розміщення відходів, тимчасові полігони, міжмуніципальну співпраця та велику роль комунальних підприємств. 

Таким чином, Тягинська громада сприймає екологічні проблеми передусім як умову безпечного повернення жителів  та відновлення території.  Домінує запит на знання, інструменти та підтримку з боку області і держави.  За наявності системних рішень та поетапного підходу громада має потенціал перейти від реагування на кризу до стратегічного екологічного управління.

ДОДАТОК

Структура Плану управління відходами (надалі – План)

1. Вступ. Законодавчі підстави, аналогічні документи національного та регіонального рівня. Мета плану. Опис процесу розробки Плану

2. Опис поточної ситуації

2.1. Загальна характеристика управління відходами в громаді та поточна ситуація з відходами різних типів;

2.2. Місця видалення відходів, місця їх розміщення та основні характеристики;

2.3. Наявні та передбачені регіональним планом управління відходами об’єкти оброблення відходів у межах територіальної громади, місця їх розташування, основні характеристики як на території громади, так і поза її межами;

2.4. Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з управління відходами, напрями їхньої діяльності, технічне оснащення;

2.5. Аналіз ефективності наявної системи управління відходами.

3. Очікувані результати, тобто до чого прагне громада й що хоче створити для ефективного управління відходами.

4. План заходів. 

4.1. Запровадження практики компостування (природнього біологічного розкладення і перетворення на гумус) твердих органічних відходів за місцем їх утворення: заходи з популяризації практики, залучення коштів на побудову чи закупівлю компостерів, розробку і укладання договорів позички, розподіл компостерів серед домогосподарств.

4.2. Запровадження практик роздільного контейнерного збирання твердих неорганічних відходів (крім небезпечних і шкідливих): розрахунки одиничної вартості контейнерів, майданчиків, визначення розташування майданчиків. 

4.3. Запровадження практик централізованого регулярного вивезення роздільно зібраних відходів: Визначення потрібної регулярності вивезення відходів; розрахунок одиничної вартості послуги з вивезення твердих роздільно зібраних відходів на 1 виробника відходів на одиницю часу; Громадське обговорення обґрунтованості і соціальної прийнятності розрахункової одиничної вартості розробка та укладання типових договорів із виробниками твердих побутових відходів із застосуванням погодженою громадою розрахункової вартості в якості тарифу. 

4.4. Запровадження додаткових практик управління відходами: досортування, переробки і обробки вивезених твердих побутових відходів: розподіл операцій на комерційні – вилучення, поверхневе очищення, первинна обробка переробного пластику, макулатури, металобрухту, та некомерційні – обробка твердих відходів, що підлягають утилізації, з метою зменшення їх токсичних властивостей, об’єму та ваги; розрахунок вартості додаткових некомерційних практик, їх включення до тарифу; розрахунок вартості комерційних практик, їх включення до фінансового плану надавача послуг з управління відходами; 

4.5. Заходи із утилізації твердих побутових відходів: укладання договорів із органами місцевого самоврядування громад, на території яких залишаються визначені обласним Планом управління відходами полігони для утилізації, а також створюються підприємства з глибинної переробки відходів.  Включення витрат на розміщення відходів, до тарифу. 

4.6. Заходи з управління небезпечними відходами (батарейки, кислотні та лужні акумулятори, автошини та інші гумотехнічні вироби, трупи тварин, у т.ч. з підозрою на вірусні, бактеріальні, паразитарні або пріонні захворювання, використані гігієнічні засоби, шприци та медичне обладнання, засоби стимуляції росту рослин, засоби протидії шкідникам (гербіциди, інсектициди, ратициди, фунгіциди, пестициди тощо): розробка калькуляцій на накопичення, первинну обробку в разі потреби, повторне використання, спеціальна утилізація,  або вивезення небезпечних відходів на спеціалізовані підприємства. Включення відповідних витрат до тарифу, якщо такі відходи виробляються споживачами послуг регулярно необмеженим колом. 

4.7. Заходи з управління будівельними відходами, включно із залишками будівель і споруд, зруйнованих внаслідок російської агресії і тимчасової окупації  2022 року: планування і закупівля техніки для подрібнення відходів, визначення майданчиків для їх зберігання в первинному та обробленому вигляді, напрямків подальшого використання в якості вторинного ресурсу. Розрахунок тарифу на послугу із збирання та вивезення будівельних відходів, а також регресної вартості їх повторного використання. 

4.8. Заходи з управління рідкими  побутовими відходами (впровадження систем локальної і центральної каналізації, модульних очисних споруд, повторного використання хімічно та біологічно нейтралізованого осаду та технічної води.

4.9. Заходи з поверхневого прибирання та рекультивації наявних в громаді полігонів, що підлягають закриттю, стихійних звалищ твердих, полів фільтрації рідких побутових відходів. 

5. Моніторинг і оцінка. Процедури і періодичність звітування в розрізі заходів та відповідальних за їх виконання, а також в цілому; незалежної оцінки; внесення змін і доповнень до Плану.

6. Аналіз відповідності положень. Плану вимогам національної Стратегії управління відходами до 2033 року і Обласному плану управління відходами. 

7. Додатки. 

7.1. Калькуляція одиничних вартостей послуг з управління відходами, передбачених Планом;

7.2. Типовий договір на надання послуг із вивезення, досортування, утилізації попередньо відсортованих ТПВ;

7.3.  Типовий договір позички компостера;

7.4. Мапа розташування контейнерних майданчиків для розміщення попередньо відсортованих ТПВ та графік чи інтервал їх вивезення;

7.5. Калькуляція заставної вартості компостера та контейнерів;

7.6. Звіт Стратегічної екологічної оцінки.

Стаття підготовлена у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Галина Бахматова