Повернути не можна відпустити

Рішення МЗС України про призупинення консульського обслуговування військовозобов’язаних за кордоном підірвало інформаційний простір та дало новий поштовх розмовам про стимулювання їх повернення на Батьківщину.

У самому МЗС України, яке офіційно стало ініціатором призупинення надання консульських послуг українським військовозобов’язаним, акцентують увагу не на темі повернення громадян України з-за кордону,  а на справедливості та необхідності ротації на фронті. Зокрема очільник відомства Дмитро Кулеба на запитання про це зазначав, що рішення про призупинення консульського обслуговування – "крок до справедливості", і додав, що "хлопці дуже втомилися".

Свої думки щодо цього почали озвучувати й посадовці деяких країн ЄС.  

Приміром, після закінчення строку дії паспорта, військовозобов’язані українці, які перебувають у Німеччині, не можуть вільно їздити в інші країни ЄС. У разі такої потреби їм потрібно буде отримувати "транспортний замінник паспорта", який видають лише у виняткових випадках.

Радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Естонії Аннелі Вікс зазначила, що держава не має плану примусової депортації громадян України, які законно проживають у країні і втекли від війни, включаючи тих, які підлягають мобілізації. Українці з простроченими документами матимуть змогу й надалі проживати в Естонії, але можливості подорожувати до інших країн не матимуть.

Натомість міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас допустив можливість допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку, які виїхали з країни.

"Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну. Але обмеження у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують. Можливо, він підійде і для Литви", – зазначив Кащюнас.

В Польщі дійсно заговорили про можливість повернення українців, зокрема, шляхом не продовження права перебування в країні для громадян України призовного віку.

"Ми давно припускали, що також можемо допомогти українській стороні у забезпеченні відправки в Україну тих, хто має проходити військову службу", – зазначив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш у коментарі  Financial Times.

Проте є питання, наскільки це відповідатиме рішенню ЄС про продовження тимчасового захисту для українців. Тож у польському МВС заявили, що планують такий захист українцям подовжити. Причому, незалежно від наявності в них чинного паспорта.

"Нам треба діяти мудро і раціонально. Всі речі, які стосуються українців у Польщі, прописані в законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки діє лише до 30 червня… Ті, хто не матимуть паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща буде охороняти їх права і нікому не передасть їх приватних даних, в тому числі України", – заявив очільник відомства Марцін Кервінський.

"Надання даних в ТЦК не означає автоматичну мобілізацію"

Посол України в Польщі Василь Зварич зауважив, що Україна не зверталася до польської сторони з будь-якими проханнями стосовно військовозобов’язаних українців.

Але у будь-якому разі, військовозобов’язаним громадянам України, які перебувають за кордоном, доведеться ретельніше слідкувати за тим, які рішення прийматиме щодо них Україна та як такі рішення будуть обговорюватись та впроваджуватись як на рівні окремих країн ЄС, так і на рівні всієї структури.

"Надання своїх даних ТЦК та СП не означає автоматичну мобілізацію на фронт. Обмежень та примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку до країни, яка воює, не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень. І давайте не забувати: війна триває, а ми маємо її виграти", – в нещодавньому інтерв’ю DW сказала віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина.

І, за її словами, у травні Україну відвідає єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції для обговорення з українською владою питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном.

Цікаво також, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який спрощує міжнародний розшук підозрюваних.

Документом, серед іншого, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України нормами, які, наприклад, спрощують розшук підозрюваних, якщо вони не являються за викликом судді чи прокурора. В такому разі їх можна буде оголосити у міжнародний розшук, оскільки можна вважати, що такі особи або перебувають за кордоном, або на окупованих рф територіях.

Депортація неможлива, але є нюанси

Насправді про те, що врешті решт, військовозобов’язані українці за кордоном муситимуть згадувати не лише про громадянські права, а й про обов’язки, було зрозуміло ще торік, коли про це почали говорити на Банковій, потім – в міноборони… Але чи можна повернути когось насильно?

За словами керівника практики "Безпека бізнесу" юридичної компанії Juscutum Дмитра Дичаковського, виконання країнами ЄС депортації або видворення осіб зі своєї території (на даний момент - чоловіків призовного віку) неможливе. Адже рішення МЗС та закон про посилення мобілізації прямо не передбачають процедуру депортації з країн Європейського Союзу до України. Ба більше, європейці чітко дали зрозуміти, що зберігатимуть однаковий статус захисту для українських жінок та військовозобов’язаних чоловіків.

"Це означає, що введення обмежень у галузі консульської політики з боку українського уряду не змінює цього статусу. Крім того, деякі країни заявили про намір продовжувати надання захисту усім біженцям та особам, які перебувають під їхнім тимчасовим захистом, не розголошуючи їх приватні дані", – пояснює Дичаковський.

Проте юрист зазначає, що для осіб, які мають статус біженців, законні підстави для можливої депортації існують. Згідно з Резолюцією, прийнятою Генеральною Асамблеєю від 10 грудня 2014 року, а також Конвенцією про статус біженців, такими підставами можуть бути:

• неоплачені штрафи;
• прострочена віза;
• недійсне запрошення;
• відсутність зазначення судимості під час оформлення візи;
• порушення громадського порядку;
• нелегальне перебування у державі;
• вчинення кримінального правопорушення та інші.

Разом з тим, депортація за порушення законодавства може бути здійснена лише на підставі рішення суду приймаючої країни. В іншому випадку на військовозобов’язаних, найімовірніше, очікує додаткова бюрократична тяганина і не критичні обмеження.

Ярослав Конощук, УНІАН