Понад сотня евакуйованих. Ми поговорили зі сміливцями із херсонської ТрО, які вивозили людей із окупованих сіл

Після підриву греблі Каховської ГЕС вода найперше підступила до окупованих сіл і містечок на лівому березі Дніпра. Деякі з них окупанти покинули, залишивши місцевих напризволяще. Люди опинилися у пастці, не знаючи, де просити порятунку. Серед них — родина з-під Олешків, якій українські військові з дрона скидали воду. Історія про те, як тероборонівці врятували маму з двома дітьми, вразила багатьох українців. 

hromadske поспілкувалося з командиром батальйону, чиї військові евакуйовували цю та інші родини з окупованих територій. Вони розповіли, що вперше вирушаючи на лівий берег Дніпра, не знали, чи зустрінуть там росіян.

Затопленою вулицею Херсона пливе моторний човен оливкового кольору. За кермом двоє чоловіків у цивільному одязі. Позаду них сидять троє людей — літня пара та їхня донька, жінка середнього віку, у клітках — тварини. Човен причалює, до нього підбігають поліцейський та військовий, аби допомогти людям і тваринам дістатися суші. 

Старенькі піднімаються вулицею вище і сідають на лавку під тінню дерев. Жінка у синьому домашньому халаті в білі цяточки та піжамних штанах. На ногах лише шкарпетки, ліва ступня розпухла, перев’язана бинтом. Чоловік теж без взуття.

«Ви злякалися?» — запитую жінку.

«Не встигла» — посміхаючись відповідає мені.

Жінку звати Лідія, її чоловіка — Іван. Вони розповідають, що прибули з Коханів. Кохани — маленьке село на Херсонщині. Пан Іван каже, що в ньому жили приблизно пів сотні пенсіонерів-дачників. У них там також дача, квартира — в Херсоні. Згідно з картою Deep State, Кохани окуповані. Ще 6 червня там були росіяни. 

Щойно вночі почала підступати вода, росіяни звідти виїхали, розповідає пан Іван. Евакуації вони не організовували. Його родина чекала порятунку на другому поверсі будинку.

«Там же немає продуктів, усе затопило на першому поверсі. Добре, що донька взяла буханку хліба — так ми день прожили», — розповідає пенсіонер.

7 червня їх урятували човнами двоє чоловіків, про яких ішлося на початку тексту.

«Це хлопці-спеціалісти, які знають місця, як їхати», — відповідає пан Іван на запитання про те, хто врятував його родину.

«Ніхто не хотів їхати, а вони поїхали»
«Спеціалісти» — насправді військовослужбовці 124 окремої бригади територіальної оборони. Це херсонська бригада, у ній воюють багато місцевих, зокрема з лівого берега Дніпра. Командир батальйону, чиї бійці першими попливли на окуповані території, розповів hromadske, як це відбувалося. Він просив не розкривати його імені. 

Як розповідає комбат, одному з його військовослужбовців зателефонували знайомі й попросили врятувати сімох дорослих із дитиною з окупованих територій. 

«Ми почали телефонувати знайомим, службам, але протягом декількох годин не могли розв'язати це питання — довелося самим поїхати», — каже комбат.

На той момент тероборонівці не знали, що відбувається на окупованих територіях і чи тримають росіяни свої позиції. Але кілька військових запропонували поплисти туди і спробувати евакуювати людей з лівого берега.

«Ми не знали, що росіяни відійшли. Вони одягнулись у цивільне і поїхали. Ніхто не хотів їхати, а вони поїхали», — пригадує комбат.

Один з офіцерів його батальйону керував евакуацією і плавав на лівий берег. Оскільки більшість бійців батальйону — з Херсонщини, вони добре знають місцевість. Після першої вдалої евакуації бійці 124 бригади стали постійно курсувати Дніпром і вивозити людей з окупованих територій та сірої зони. Інформацію отримували через особисті контакти і рятувальників, яким надходили дзвінки з проханнями про порятунок. Після перших вдалих евакуацій долучилися військові інших підрозділів та волонтери.

Журналісти hromadske, працюючи у Херсоні 6-9 червня, спостерігали, як військові щодня привозили людей з окупованих територій. За словами командира батальйону, з початку вибуху на греблі українські військові евакуювали понад 100 людей.

Зустрічі з росіянами
Як пояснює командир батальйону, його бійці вирішили одягнутися в цивільне, аби їх не ідентифікували як українських військових. І це, можливо, вберегло їх від сутичок із росіянами. Під час евакуацій українські бійці двічі перетиналися з російськими військовими, розповідає комбат.

«Але в цей час бойових зіткнень не було, бо всі бійці були без зброї у цивільній формі. росіяни теж були в паніці, значна частина противника залишила місця. За нашою інформацією, їх підтопило, вони не дуже розуміли, що відбувається. Було декілька випадків, коли перетиналися з ними на відстані 10-15 метрів, але вони жодних дій не вчиняли. Може, думали, що це місцеві мешканці чи волонтери», — припускає комбат.

Командир батальйону каже, що росіяни вивезли деяких колаборантів, а решту мирного населення залишили. Евакуйовані жителі з окупованих територій розповіли йому, що ситуація по той бік Дніпра критична.

«Багато загиблих на лівому березі. Я особисто спілкувався з людьми, яких евакуйовують. Вони розповідали, що багато загиблих людей у будинках, ніхто не проводить евакуацію, немає світла, води, газу, цивілізації немає в цьому місці», — розповідає командир батальйону.  

Перші евакуації з району окупованих Олешків та навколишніх сіл організували четверо військових його батальйону, які самі запропонували туди поплисти. Коли військове командування дізналося про цю ініціативу бійців, зокрема з відео евакуації, яке отримало hromadske, то вирішило відзначити їх. Цих військовослужбовців 124 бригади територіальної оборони подали на присвоєння нагороди «За мужність» III ступеня.