Понад чверть ВВП на військо, іншим - затягти паски. Чого ще чекати від бюджету-2025

Бюджет на 2025 рік – вже далеко не перший кошторис країни у війні. В ньому, так само як і в попередніх, головні грошові потоки пов’язані з обороною та військом. А от що стосується життя "в тилу", то на четвертий рік війни варто готуватися до кількох неприємних речей.

"В уряду є розуміння, що наступного року ми стикнемось з уповільненням економіки, збільшенням темпів зростання споживчих цін, подальшою прогнозованою девальвацією гривні", - написав про перші враження від розробленого урядом і поданого на розгляд парламенту проєкту бюджету на 2025 рік голова фінансового комітету Данило Гетманцев.

Очевидно, що як і під час розгляду усіх попередніх бюджетів, цифри змінюватимуться. Але ми зібрали головні тренди і нові риси кошторису України на наступний рік, пише ВВС.

Курс, ціни, зарплати і соціальні стандарти

Розраховуючи бюджет на 2025 рік уряд виходив з того, що ріст цін пришвидшиться, а девальвація гривні триватиме.

Очікується, що за цей рік споживчі ціни зростуть на майже 8%. На кінець наступного споживча інфляція наблизиться впритул до так званої двозначної границі у 10%, і становитиме 9,5%.

Втім, за розрахунками уряду, промислова інфляція перевищить цей психологічний бар’єр і становитиме 11%.

Наприкінці 2023 року ситуація була зовсім іншою – тоді динаміка споживчих цін була на іншій важливій межі – близько 5%. Такого низького показника інфляції не вдавалося досягати і в мирні роки.

У 2025 році на українців очікуватимуть не лише вищі ціни, але й нижчий курс гривні, - уряд виходить з того, що долар коштуватиме 45 гривень, тоді як бюджет 2024 року був розрахований на курсі у 40,8 гривень за долар.

Втім, темпи девальвації, як очікується, будуть приблизно такими самими, як і цього року, - якщо станом на зараз гривня девальвувала на 8,3% від початку року, то за весь наступний рік гривня має просісти відносно долара на 9,3%.

Уряд очікує зростання середньої зарплатні в країні – з 20,5 до понад 24 тисяч на місяць, переважно через брак кадрів в економіці.

"Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів", - йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону про бюджет на 2025 рік.

Проте головні соціальні стандарти – прожитковий мінімум та мінімальна зарплатня, на відміну від 2024 року, не підвищуватимуться і залишаться незмінними.

Зокрема, мінімальна зарплатня залишиться на рівні 8000 грн на місяць. На думку уряду, цього достатньо, якщо враховувати, що у 2024 році мінімалка зросла на 16%.

При цьому в уряді визнають, що нині саме споживчий попит домогосподарств "має питому вагу у структурі ВВП", тобто змушує економіку "крутитися". А він залежить саме від доходів українців.

Попри те, що соціальні стандарти не зростуть, індексація пенсій таки має відбутися, обіцяють в уряді.

Загалом, видатки на виплату пенсій – це левова частка соціальних видатків українського бюджету. А соціальні видатки – найбільша стаття – звісно, після і з великим відривом від видатків на оборону.

Для порівняння: якщо трансферт Пенсійному фонду у поданому урядом проєкті бюджету становить майже 238 млрд грн, то видатки на медицину та охорону здоров’я – 210 млрд грн, на освіту – майже 170 млрд грн.

Уряд також передбачає 42,3 млрд грн на виплату комунальних субсидій - їх мають отримати майже три мільйонам родин. Такі виплати субсидій не враховують можливе підвищення тарифів, про потребу чого неодноразово говорили у 2024 році.

Соціальні та інші цивільні видатки під час війни фінансуються переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також коштів від міжнародних партнерів.

Впродовж 2024 року в уряді неодноразово озвучували припущення, що у 2025 роки Україні доведеться більше покладатися на внутрішні ресурси. Попередження про це лунають і від міжнародних партнерів.

Але бюджет на наступний рік, як каже Данило Гетманцев, так само "критично залежний" від зовнішньої допомоги, як і цьогорічний. Потреба у зовнішньому фінансування, згідно із проєктом бюджету, становить 38,4 млрд доларів (приблизно так само, як і у 2024), але поки що половина з цієї суми не є гарантованою.

Саме із цим оглядачі частково пов’язують потребу у контрольованій девальвації гривні: якщо спрощено, то зниження курсу дозволить отримати з кожного отриманого від партнерів долара не 41, а 45 грн на бюджетні видатки.

Оборона, безпека, армія - і податки

У 2025 році видатки на оборону ще більше зростуть і перевищать два трильйони гривень. Це понад чверть усього українського ВВП і понад половина усіх видатків бюджету.

Понад половина цих грошей - більше 1,1 трлн грн - має піти на грошове забезпечення та зарплату військових. На зброю і військову техніку – ще понад пів трильйона гривень.

Видатки на оборону фінансуються з податків, що надходять з усіх гравців української економіки – бізнесу та громадян.

Але у 2025 році економіка й надалі уповільнюватиметься. Після падіння на понад третину у перший рік війни, у 2023 році український ВВП зріс на 5,3%. Цього року, як очікується, зростання має становити 3,5%. А у 2025 році, за розрахунками уряду, економічний ріст становитиме ще менше – 2,7%.

Щоб нарощувати фінансування війська при уповільненні економіки, уряду доведеться піти на збільшення податків. Парламент не проголосував за частину податкових пропозицій уряду, поданих влітку.

Проте вже після того, як уряд подав до парламенту проєкт бюджету, депутати у першому читанні підтримали свій варіант підвищення податків, яке може відбутися не лише у 2025, але й до кінця цього року. І вони фактично співпадають із тим, що уряд заклав у кошторис.

Як відзначає голова фінансового комітету Данило Гетманцев, в бюджеті на наступний рік значна частка планових доходів - понад 126 млрд грн - має надійти саме від податкових змін.

У пояснювальній записці до проєкту бюджету уряд пише такі зміни у податках та ефекту, який від цього очікують:

• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – має дати 107,731 млрд грн;
• встановлення військового збору для платників податків на спрощеній системі оподаткування - для ФОП І, ІІ, ІІІ та IV груп – повинно принести 13,714 млрд грн та юридичних осіб ІІІ групи – 0,9 млрд грн;
• встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток АЗС – 3,6 млрд грн;
• податок на прибуток банків 25% – 0,701 млрд грн.

 

Утім, головними доходами бюджету, як і раніше, залишатимуться ПДВ (як від товарів, вироблених в Україні, так і від імпортних), а також податок на доходи фізичних осіб. Але саме ПДФО має забезпечити найбільше зростання податкових доходів – на понад 150 млрд грн.