За інформацією слідства, не пізніше 17 листопада він дав інтерв’ю російському виданню “Ведомости”. Воно було присвячене проведенню незаконного референдуму.

Також Михайло Шпір розповів про подальшу роботу окупаційної адміністрації нібито на користь населення Херсонщини та його економічно-соціальну підтримку.

Не пізніше 20 листопада він, як стверджує слідство, знову дав інтерв’ю “Ведомостям” – цього разу воно було присвячене інтеграції окупованих територій України до складу Росії.

7 вересня 2023 року Шпір розмістив у своєму Telegram-каналі допис, де назвав окуповані території “історичними землями” Росії.

25 вересня він опублікував відео, де зеперечив державність України і виправдовував напад Росії “відновленням історичної справедливості”.

23 жовтня Михайло Шпір розмістив відео, де стверджував, що Збройні Сили та Україна нібито знищують заклади охорони здоров’я на окупованих територіях.

21 листопада він опублікував відео, де назвав Революцію гідності нібито неконституційною зміною влади і профінансованим Заходом державним переворотом.

У цьому ж відео Шпір представив розпочату Росією у 2014 році війну в якості громадянського конфлікту.

4 грудня він розмістив допис, де виправдовував війну “прекрасним, справедливим, законним та гуманним” “знищенням націоналістів”.

А 9 січня 2024 року Михайло Шпір опублікував допис, де схвалив російські атаки на заклади охорони здоров’я України.

За це йому заочно загрожує кримінальна відповідальність.

Шпір є колишнім автором пропагандистського сайту “Украина.ру”.

Також він був частим гостем телеканалів з орбіти Віктора Медведчука, російських каналів і проросійських ресурсів.

Там Михайло Шпір просував наративи роспропаганди.

Зокрема, про нібито перебування України під “зовнішнім управлінням” і називав День Незалежності “сільським святом”.

Через це він мав декілька суточок з активістами патріотичних рухів.

У 2019 році Шпір балотувався до Верховної Ради від “ОПЗЖ”.

У 2020 році він втік з України до Росії.

У 2021 році СБУ повідомила Михайлу Шпіру про підозру за трьома статтями ККУ – 110, 161 та 436-1.