Пограбування та патріотичні настрої: проблеми та радощі херсонского бізнесу

Херсонщина з перших днів повномасштабного вторгнення знаходиться під окупацією. З кожним днем знайти українські товари стає складніше, але все ж таки можливо. На ринках та в магазинах російських товарів привезених з тимчасово окупованого Криму стає все більше. Хтось продає щось життєво необхідне, а для когось це просто гроші. І тих хто просто заради наживи підтримує економіку росіян набагато більше. Але це історія не засудження тих, кому фінанси важливіші аніж честь та гідність, а історія, що розкаже про те, як деяким вдавалось гідно протистояти окупації. Про тих, кому втрачені життя військових та цивільних більше аніж просто імена. Це історія про тих, на кого треба рівнятись. 

Нашій редакції вдалось поспілкуватись з представницею компанії Robin Bobin , яка залюбки розповіла нам про те, як їх бізнесу вдавалось працювати шість місяців окупації при цьому показувати свою проукраїнську позицію.

Ми останні декілька місяців спостерігали за одним із магазинів цієї солодкої мережі, тому на власні очі бачили це протистояння. Запитуючи у випадкових покупців, чому вони ходять саме сюди за солодощами, кавою, то у більшості була одна й та ж відповідь: « Ми тут забуваємо про окупацію». Дійсно, робітники магазинів завжди спілкуються українською, грають українські пісні, в більшості своїй ці пісня були пов’язані з війною, та написані після 24 лютого. Першу пісню, яку ми почули зайшовши до магазину була «Ой у лузі червона калина», пісня , якій на початку березня дав нове життя український співак Андрій Хливнюк. Її підтанцьовуючи співала одна з продавчинь магазину. Запитавши у продавчинь, чи це їх плейлист, у відповідь почули, що це вибір їх офісу.

—Музичний фон магазинів за законодавством має оподатковуватись, роялті. Тому ми співпрацюємо з фірмою, яка враховує авторські права при доборі музичних композицій для плейлиста на наш запит. Добірку ми оновлювали тричі . Щось прибирали, щось додавали. Але для нас було важливо цим показати проукраїнський настрій нашого колективу та керівництва фірми,- відповіла представниця мережі,- Жорстких проблем (ред. з окупаційною владою) не виникало. А впевненості нам додавало. Облич у військовому обмундируванні факт такого музичного звучання більше дивував і вводив у якийсь ступор. А українська мова персоналу та довга відмова від розрахунку в рублях взагалі робили безпорадними.

Як зазначила дівчина, така добірка більше обурювала місцевих жителів, які є прихильниками «руського міру». Але на щастя ці випадки були поодинокими.

Крім кондитерських виробів були ще й деякі товари харчування. Всі вони були виключно українського походження. На деяких була наліпка в кольорах прапора та надписом «Зроблено в Херсоні». Але їх кількість, хоч була і постійною, але обмеженою, адже привозити їх було досить складно. Та й працювати було досить нелегко. Відкрити свої двері наважились 27 лютого, через декілька днів після повномасштабного вторгнення. В деякі дні, коли була велика небезпека, працівників не викликали на роботу, в інші дні дивились по ситуації.

Як зазначила наша співрозмовниця, перші два місяці ще тримались. Проблеми були з товаром, бо був штучний дефіцит товарів. Багато хто не наважувався відкривати склади і довгий час притримували товар. З травня продажі обвалились, десь на 50%. Робота була більше не на дохід, а на самозабезпечення.

—Вже не йшлося про доходи і всю нашу діяльність складно було б назвати бізнесом. Спрацювала зовсім інша мотивація для подальшої роботи. По-перше, ми локальна мережа, а отже вважали за потрібне підтримати херсонців. По-друге, продовжити забезпечувати робочі місця місцевого населення. По-третє, чинити опір через атмосферу в магазинах мережі,—ділиться співрозмовниця.

Були й неприємні випадки з пограбуваннями. За шість місяців їх було аж 15. Перше сталося 2 березня, на другий день як в місто зайшли війська РФ. Вони ж і пограбували один із магазинів мережі. Як зазначила представниця компанії, це сталося на перехресті проспекту Ушакова та вулиці Суворова. Російські солдати винесли все, товари, техніку та інше. Інші пограбування були скоєні місцевими мародерами. Але їх більше цікавили продукти харчування. На техніку та інвентар уваги не звертали. Ця проблема була досить актуальною. Щоб пограбувати вибивали вікна. А охоронні системи не працюють в окупації.

—Жодна охоронна агенція не працює повноцінно. Немає можливості поставити об’єкт під охорону та увімкнути сигналізацію. Через відсутність зв’язку така система не працює. Тому ми наважувалися лише на фізичну охорону магазинів.

На жаль,з першого вересня мережа магазинів Robin Bobin, яка мала власне виробництво солодощів припинила свою діяльність. Продовжувати свою діяльність їм заважала ВДА. Адже весь бізнес змушують перереєструвати на російське законодавство. Цей варіант навіть не розглядали у керівництві компанії.

—Про перереєстрацію і мови не може бути! Це наша принципова позиція! Тому нас до закриття «підвели», якщо можна так сказати. Усі пояснення з боку окупаційної влади позбавлені будь-якої логіки. Нас попросили здати ключі по-доброму, інакше вони зроблять це самі,— доповнила співрозмовниця.

Працівників офіційно звільнили. Частина робітників залишилася на дотації . Кожному співробітнику видали набір продуктів від фірми в знак підтримки. 

Також місцевим і самим робітникам мережі запам’яталась акція, яку проводили в магазинах з нагоди Дня Незалежності України. «Подарунок за малюнок»- таку назву мав цей захід. Проходив він з 23 по 24 серпня. За будь-який дитячий малюнок вручали солодкий подарунок. Тема була довільною. Але ця акція сильно розчулила робітників.

—Коли наші херсонські діти приносили нам свої патріотичні настрої та очікування на альбомному листку, це торкало до глибини душі. Ми розуміли, що наші діти найсильніші та сміливіші українці! Вони живуть з Україною в сердці! Це наше майбутнє! Мирне, вільне та незалежне.

Хоч і діяльність довелось призупинити- керівництво впевнене, що після деокупації відкриється знову у рідному місті. Адже це мережа, яка працювала ще з 2002 року. Це сімейне місце, де завжди солодко, які б важкі часи не були за дверима магазинів.