Подвійні цінники, зняття готівки за 15 відсотків та затримка соцвиплат: за що живуть херсонці

Заглядаючи в гаманець херсонця можна знайти і гривні, і долари, і євро, і навіть рублі. Тепер тут майже на рівні з українською «ходить» й чужа валюта з двоголовим орлом і написом «білєт банка росії». При цьому у деяких містян кишені зовсім пустують: без роботи та простої можливості зняти готівку доволі складно підтримувати стабільний фінансовий стан. Жителів області за понад три місяці нової реальності вже не дивують такі «нововведення» з іноземними папірцями. Ба більше — через такий проміжок часу люди не втрачають оптимізму й жартують: «буде на зиму чим піч розпалити».

До відключення українського зв’язку ще якось можна було зняти готівку —де не де працювали відділення банків. Херсонці вишиковувались у величезні черги на 5-7 годин, але мали можливість зняти готівку до встановленого банками ліміту. Зазвичай на руки видавали до 5 тисяч гривень. Зараз же в ролі банкоматів виступають «міняли», в яких можна і поповнити банківську картку, і обміняти валюту. Немов знову у 90-х. У черзі до них завжди людно, особливо після того, як бюджетникам і пенсіонерам нараховують заробітні плати й пенсії. Перед очима — табличка «Обнал 5%». У когось відсоток досягає і 15.

—     Ви зійшли з розуму! Обдираловка якась, — коментує жіночка років 50, простоявши у черзі зо півгодини.

На обурення містянки присутні лише сумно вздыхают. Перерахувавши певну суму на картку «міняли» з добрим відсотком, можна йти в магазини та ринок, де майже всюди по суворому розпорядженню було наказано клеїти подвійні цінники. Ціна на товар вказана і в рідних гривнях, і в рублях, у співвідношенні 1:2 відповідно.

Фото з соціальних мереж

Здебільшого покупці розплачуються гривнями, навіть військові рф. Продавчиня бакалеї на Центральному ринку Людмила говорить, що за весь час лише двоє розраховувалися «валютою з орлом». На простягнуті 150 рублів відреагувала стримано, стискаючи зуби. Каже: «Наказ є наказ… А накази потрібно виконувати, щоб не отримати на горіхи».

Подвійні цінники в одному з супермаркетів Херсона. Фото з соціальних мереж

Тим часом саме на ринках херсонці намагаються віддати всі монети, які вже не приймають ані в громадському транспорті, ані в магазинах. Чіткого роз’яснення відмови приймати 10, 50 копійок та 1 і 2 залізні гривні не було. Подейкують, що нібито в банках їх не приймають. На вході у кожної маршрутки оголошення: «Убедительная просьба не рассчитываться монетами». Пасажири частенько вступають у словесну перепалку з водіями.

—     А дві гривні це що, вже не гроші?, — на весь салон висловлюється молодий чоловік.

Водій в такому ж тоні пояснює — це не його особиста ініціатива.

—     Мені взагалі все одно чим хто розраховується. Нам сказали не брати, я і не беру. А як не влаштовує щось, йдіть пішки. Якщо не помиляюся, Вам до «Аграрки», всього 8 зупинок, — саркастично посміхається маршрутник.

Якби на цьому закінчувалися б фінансові проблеми херсонців… Варто зазначити, що левова частка зараз населення виживає за рахунок соціальних виплат. Молоді мами Аліна та Вікторія жаліються на затримку «дитячих».

— Чекаємо, чекаємо, а грошей все нема. Пішла до місцевої кондитерської, де є фай-фай, перевірили рахунок в «Приваті» і назад, — каже Вікторія.

Її подруга Аліна доповнює, що зазвичай виплати на дітей приходили 5 числа кожного місяця, а з початку війни їх перенесли на 11 число.

— Я позавчора отримала дитячі. Звісно, добре, що приходять. Так би взагалі було б важко, — розповідає мама 8-місячного хлопчика.

Молодій категорії населення зняти готівку та перевірити баланс на банківському рахунку ще півбіди. Більш за все страждають похилі містяни, котрі тільки-но навчилися користуватися месенджерами. А тепер повинні опанувати вміння зайти в онлайн-банкінг, перерахувати зі свого рахунку кошти тим самим «мінялам». Здебільшого пенсіонерам допомагають пройти цей «грошовий ланцюг» онуки та діти. А одинокі просять допомоги у сусідів або випадкових перехожих.

До автора цих рядків також нещодавно звернулась незнайома бабуся віком далеко за 70 з проханням хоч якось їй допомогти.

— Раніше пенсію мені приносив листоноша, а зараз кажуть, що прийде на картку. Бог його зна, як перевірити, чи вже є щось, — зі смутком розповідає пенсіонерка.

Складнощів у ситуацію додає те, що херсонка не пам’ятає логін та пароль для входу в банківський додаток. Та й чи був взагалі той акаунт… Під’єднавшись до мережі, перечитавши, здається, сотні інструкцій, зателефонувавши оператору банку, підключивши VPN, ми нарешті зайшли в додаток.

—Пенсія на місці, тож поки жити можна, — видихає пані Лариса, —Тільки що ж далі?...

Цим питанням стурбовані майже всі жителі Херсонщини. Сподіваючись на те, що скоро з’являться робочі місця, роботодавці виплатять заробітні плати, держава — соцдопомогу, люди будують короткі плани на завтра. Тому що планувати на більший проміжок часу поки безглуздо.