Податкова масово розсилає українцям "листи щастя": кого обов’язково змусять доплатити й що робити

Гроші українців перебувають під "прицілом" податківців – у травні Державна податкова служба (ДПС) розіслала близько трьох тисяч запитів із вимогою пояснити походження коштів. Що, втім, дало свої плоди – після цих повідомлень кілька сотень "тіньовиків" стали вести власні бізнеси легально та оформили ФОП.

Одначе в експертному середовищі зазначають: реальними наглядачами за доходами громадян є банки. Оскільки саме вони можуть не просто просити пояснити походження коштів, а фактично змушувати до цього – наприклад, блокуючи рахунки.

Що саме стоїть за "листами щастя" від податкової, чому підприємцям варто виходити з тіні, а також хто може спокійно торгувати в інтернеті й нікому не звітувати – розбирався OBOZ.UA.

Кому податкова розсилає "листи щастя"

У самій податковій розповіли, що у травні 391 українець вивів свою діяльність з тіні, зареєструвавши ФОП. Зробити ж це вони вирішили після "листів щастя" від ДПС.

• Їх було надіслано 3 тис. платникам податків.
• У листах податківці просили "пояснити походження коштів".

Тобто, за словами самих податківців, вони виявили 3 тис. платників податків, походження коштів у яких зрозуміти не змогли. Для цього їм надіслали відповідні листи, після яких майже чотири сотні українців фактично зізнались у тому, що працювали у тіні, а тому стали законослухняними, зареєстрували ФОП і тепер ведуть свої справи "в білу".

Виходить – перемога?

Дивлячись, із якого боку зайти. Адже, як розповіла OBOZ.UA податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральна директорка компанії "Е.С.Консалтинг" Олександра Томашевська, з одного боку, так – зі всього, що ці ФОПи зароблять уже після реєстрації, податки вони сплатять. Однак із того, що було зароблено до реєстрації, – навряд. В усякому разі, поки добровільно не подадуть декларацію.

"У нас немає ще кейсів таких, що податкові органи самостійно щось донараховували. Річ у тім, що в них є лише факт отримання доходу – але вони не можуть сказати заплати негайно. Чому? Бо це незаконно – адже термін сплати податків не настав, це все тільки через рік декларується", – пояснила Томашевська.

Єдине ж, що податкова може, за її словами, – це, власне, надсилати листи-нагадування, в яких проситиме звернутись до органів ДПС та задекларувати свій дохід.

Якщо ж цього не зробити, то далі, за словами експертки, можливі два варіанти розвитку подій. І залежатимуть вони від суми доходу.

• Якщо суми були порівняно незначні, "можливо, податкові органи не будуть наполягати".
• Але якщо це була велика сума – наприклад, пів мільйона або мільйон гривень, – "може вони й будуть активуватися".

Що, власне, визнали й у самій податковій, де зазначили:

• більшість платників отримала "незначну кількість переказів на невеликі суми" на свої рахунки;
• тому ця інформація "накопичується для подальшого аналізу та використання при здійсненні заходів податкового контролю".

З іншого боку, зазначила Томашевська, як саме здійснюватиметься цей контроль, сказати складно. Оскільки "механізм впливу – це просто тиск із їхнього боку".

Що, знову ж, фактично й визнали податківці. Вони розповіли, що наразі вже опрацьовується інформація з Системи обліку даних РРО за травень, "тож така розʼяснювальна робота буде постійною".

З іншого боку, визнала Томашевська, наразі листи від податкової фактично можна ігнорувати. Оскільки "поки ви не здали декларацію, не нарахували ці податки, на вас неможливо вплинути".

Утім, підкреслила експертка, однозначно казати, як поведуться податківці, зараз не можна. Адже "це дуже нова історія". Тож не виключено, що таке ігнорування все ж може обернутись великими проблемами.

Банки страшніші за податкову?

Однак, навіть якщо весь тиск податкової обернеться для тіньовиків написанням прохань легалізуватись, спокійно продовжити працювати у таких підприємців усе одно може не вийти. Адже за них візьмуться банки.

"Те, з чим ми стикаємося найчастіше, – це тиск з боку банківської системи. Вони дійсно можуть тероризувати клієнтів. При чому скільки завгодно часу", – розповіла експертка.

Річ у тім, що законодавство зобов'язує банки перевіряти джерела походження коштів своїх клієнтів – за законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". При цьому під перевірку можуть потрапити будь-які транзакції, які виглядають підозріло, не відповідають фінансовому стану або звичним операціям клієнта. Особливо якщо йдеться про великі суми."Вони можуть заблокувати рахунок і вимагати різні документи. Дайте договори такі, дайте договори сякі, підтвердьте типологію вашої діяльності, поясніть, як ви гроші заробляєте, дайте сторінки в інтернеті, де ви розміщуєте свої пропозиції. Є вкрай важкі випадки, де людина вже не знає, що дати тому банку, щоб отримати доступ до грошей", – розповідає Томашевська.

При цьому найчастіше, за її словами, банки вимагають податкову декларацію. Тобто все замикається на тому, "як ви задекларували свої доходи, як ви їх отримали".

Тож виходить так, що рано чи пізно, але працювати "в білу", схоже, доведеться все-таки всім. Адже навіть якщо податкова й продовжуватиме просто просити вийти з тіні, банки фактично змушуватимуть до цього.Утім, прикметно, навіть наявність декларації не завжди допоможе уникнути проблем. Оскільки, за словами експертки, є банки, які навіть за такої умови можуть відмовити в обслуговування. Бо бачитимуть у такому клієнті того, хто створює для них ризик.

Що кажуть суди

Втім, є й ті, хто сприймає листи податкової серйозно. Настільки, що йде з ними до суду.
Однак єдина "генеральна" лінія в судовій практиці наразі не сформована, тому суди можуть ставати як на бік громадян, так і на бік податкових органів. Так:

• Справа № 160/5776/25, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно з нею, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, винесені щодо нарахування ПДФО, військового збору та штрафів за 2019-2021 роки.

Як ідеться у матеріалах справи, протягом 2019-2021 років позивач здійснював операції з придбання та відчуження корпоративних прав у кількох ТОВ шляхом купівлі, внесення грошових і майнових вкладів. При цьому:

• Вартість придбання корпоративних прав була підтверджена документально (договори, протоколи, акти, банківські документи).
• Відчуження корпоративних прав відбувалося за договорами купівлі-продажу.
• Обов’язку подавати декларації та вести Книгу обліку не було.
• За результатами перевірок податковий орган визначив позивачу податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору, а також застосував штрафи за неподання декларацій і неведення Книги обліку доходів і витрат.

Суд же встановив, що, зокрема, витрати на купівлю корпоративних прав дорівнювали або перевищували доходи від їхнього продажу. Відтак інвестиційного прибутку не було. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що:

• Податкова неправомірно врахувала весь дохід як прибуток, ігноруючи підтверджені витрати.
• Якщо прибутку нема, нема й обов’язку подавати декларації та вести Книгу обліку, а тому штрафи за їхнє неподання – безпідставні.
• Податкова вимога та опис майна як податкова застава теж мають бути скасовані, бо ґрунтуються на недійсних рішеннях.
• Відповідач не довів правомірності своїх дій, тоді як Позивач надав переконливі докази.

Як наслідок, позов задоволено повністю. А всі податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу визнано протиправними та скасовано.

• Справа №440/10311/24, яку розглядав Полтавський окружний адміністративний суд.

Згідно з нею, ФОП оскаржував донарахування ПДФО, військовий збір, ЄСВ, ПДВ та штрафи за 2018-2023 роки.

Як ідеться у матеріалах справи, у 2024 році ДПС провела планову виїзну перевірку ФОП та виявила заниження доходів, завищення витрат і неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ. У зв'язку з чим донарахувала податки й штрафи.

Позивач же, зазначається, з цим не погодився. Він зазначив, що:

• частину витрат (зокрема на рекламу) не враховано;
• розрахунки ДПС щодо залишків товарів і доходів за 2023 рік необґрунтовані й не підтверджені первинними документами.

Суд же визнав частково обґрунтованими вимоги позивача щодо скасування донарахувань за 2023 рік, оскільки ДПС не підтвердила свої висновки належними доказами. Однак донарахування за 2018-2020 роки було визнано обґрунтованим – оскільки ці порушення підтвердились.

• Справа № 160/28629/24, яку розглядав Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно з нею, фізособа-позивач просила визнати протиправними та скасувати 4 податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі перевірки отримання позивачем доходу у вигляді значних грошових переказів (р2р-платежі) у 2023 році.

Як ідеться у матеріалах справи, у 2023 році на рахунки позивача надійшло понад 10 млн грн від інших фізосіб. ДПС отримала про це дані від НБУ й провела позапланову невиїзну перевірку, встановивши, що:

• декларацію не подано;
• дохід занижено;
• ПДФО та військовий збір не сплачено;
• на запит ДПС відповіді не було.

Позивач же стверджував, що не отримував доходу, не надавав послуг, не мав договірних відносин з особами, які здійснювали перекази. А крім того:

• Вказував, що сам факт переказу коштів не є доказом отримання доходу.
• Зазначав, що податкова не перевірила походження коштів, не встановила осіб, які їх переказували, та не зверталась до банків щодо розкриття банківської таємниці.
• Вважав, що інформація НБУ не є податковою інформацією, а її використання порушує законодавство про банківську таємницю.
• Вказував на нечіткість запиту податкового органу та порушення принципу правової визначеності.

Проте суд визнав дії податкової законними – зокрема, визнавши отримані кошти на рахунок доходом, що підлягає оподаткуванню. Тож у задоволенні позову було відмовлено.

Кого податкова обіцяє не чіпати

Разом з тим у самій ДПС раніше повідомили, що не штрафують українців за продаж особистих речей на інтернет-майданчиках – зокрема, OLX, Prom, у соцмережах тощо. Там зазначили: продаж особистих речей не розцінюється як підстава відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. Причому:

• і фінансової,
• й адміністративної відповідальності.

"Лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торговельних платформ як OLX, Prom та будь-яких соцмереж", – йдеться у повідомленні.

Це ж підтверджувала й нардепка Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу"). За її словами, податківці працюють лише з тими, хто у великих масштабах продає нові речі та не сплачує з цього податків на мільйони гривень.

В інших випадках, зазначала Василевська-Смаглюк, "листи щастя" від податківців українцям не надходять.

"Податкова служба зацікавиться тими суб'єктами господарювання або фізичними особами, які не платять податки або торгують "у сіру", тільки якщо ці продажі досягають сотень на місяць, і це однорідний товар. Наприклад, телефони, навушники або щось, що не було у вжитку, нове, не є особистими речами людини, яка їх продає. Менші суми не зацікавлять податкову службу... Якісь вживані шкарпетки не є предметом цікавості", – зазначила нардепка.Втім, у мережі також ширилась інформація про те, що податкова розсилає українцям вимоги з'явитися до територіальних відділень для надання пояснень щодо систематичного ведення господарської діяльності з використанням NovaPay (входить до групи компаній "Нова Пошта" і надає фінансові платіжні послуги). Зокрема, щодо:

• продажу товарів в інтернеті,
• надходження коштів на особисту картку.

Зі свого боку, у 7eminar пояснили, що ДПС "на постійній основі ідентифікує громадян і платників податків, які здійснюють продаж товарів через інтернет й отримують грошові перекази за нього". Зокрема, зазначається, з 1 березня поточного року податківці отримують із Системи обліку даних РРО (реєстраторів розрахункових операцій) інформацію про:

• Громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари.

"Тобто тих, хто фактично займається підприємницькою діяльністю без державної реєстрації", – пояснили фахівці.

• Фізосіб-підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, але при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО.

"Таким чином вони порушують вимоги в частині порядку проведення розрахунків тощо", – зазначили аналітики.

Декларації для всіх?

Разом із тим, вважає Томашевська, проблему може вирішити обов'язкове декларування громадянами їхніх доходів. При чому, незалежно від того, є вони ФОПами, чи ні.

"Я вважаю, що ми прийдемо все одно до цього декларування. Тоді можна буде оперувати своїм рахунком як завгодно. Неважливо, торгуєте ви, чи працюєте в найму – подали декларацію, і робіть що хочете", – пояснює вона.

Нині ж, зазначає експертка, кожен може купити, скажімо, на будь-якому торговельному майданчику в Китаї партію товару як фізособа, а продавати цей товар уже як ФОП. І хоча законом це не заборонено, "податкова каже, що це неправильно". І, відповідно, вживає ті чи інші дії.

Як приклад, вона наводить Європу. Де, за її словами, "немає оцього розподілу, що ти ФОП – отже, платиш малі податки, але коли ти не ФОП – великі".

"У нас дуже криве законодавство. У нас чомусь рахунок ФОП і рахунок фізособи – це різні рахунки. І це податкова діра. Адже я приватна особа, я можу заробляти гроші як завгодно, і мій рахунок – це мій рахунок. Незаконно ж лише не платити податки", – підкреслює Томашевська.

З тіні треба виходити

Так чи інакше, але реальність в Україні складається така: якщо ви не є ФОП, але періодично щось продаєте онлайн (через маркетплейси, соцмережі, месенджери тощо), податкова може трактувати це як систематичну господарську діяльність. І тому варто завчасно подбати про докази того, що ви не займаєтеся підприємництвом. Зокрема:

• Зберігати скриншоти й історію переписки з покупцями.

Щоб було видно, що продажі були поодинокими, не мали системного характеру.

• Фіксувати обставини угоди.

Хто ініціював, з якого акаунту, яка ціна, що саме продавалося (якщо це, наприклад, особисті речі).

• За можливості, зазначати в переписці, що продаєте разово та не займаєтесь бізнесом.

Це допоможе у разі виклику до податкової. Тоді буде можливість пояснити, що підприємницька діяльність не ведеться, а продаж був разовий або випадковий.

Водночас, якщо торгівля має системний характер, із тіні варто вийти. Адже легальний бізнес – це не лише захист від претензій податкової, а й, серед іншого, відсутність проблем із банками, або право на юридичний захист – наприклад, у суперечках із контрагентами або у разі блокування коштів.