Під окупацією: що відбувається в заповіднику "Асканія-Нова”?

Заповідник “Асканія-Нова” російські окупанти “офіційно” взяли під свій контроль 20 березня. Перереєстрували територію національного парку за російським законодавством і представили працівникам нового окупаційного директора – Дмитра Мєщєрякова. Приїхали в “Асканію Нова” тоді й «виконувач обов’язків губернатора» окупованої території Херсонщини Володимир Сальдо та перший заступник керівника адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко.

Заповідник окупанти використовують як “тилову базу”

Про новопризначеного директора “Асканії-Нова” Дмитра Мєщєрякова мало що відомо. Чи є в нього профільна освіта, де працював раніше – даних ніде немає. Принаймні, у відкритих джерелах, розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Сумнівні й наміри окупаційної влади щодо подальшого майбутнього заповідника, каже експерт. Навряд чи росіяни перейматимуться його долею. 

“Треба розуміти різницю між деклараціями та реальністю. За деклараціями – у заповіднику вони розвиватимуть туризм. А по факту – навколо заповідника вже зводять фортифікаційні споруди. Це друга чи третя лінія, на якій вони збираються закріпитися. І заповідник розглядається ними просто як ресурс”, – зазначив Данилов. 

У заповіднику  зараз окупанти розквартирували російських військових. Під казарми їм віддали як службові, так і адміністративні приміщення інституту Тваринництва та заповідника. Розміщена тут також техніка.

“Асканію” окупаційна влада розглядає як одну з тилових баз для російських військ. Але “Хаймарси” туди вже долітають. І не виключено, що скоро окупанти просто будуть грабувати заповідник. Іншого вони не вміють”, – зазначив Данилов.

Розкрадати передусім будуть тварин, каже заступник директора Центру близькосхідних досліджень, бо всі вони мають певну ціну. Під “ширмою” порятунку – частину вивезуть, а іншу просто вб’ють, переконаний Данилов. Але все залежатиме від швидкості бойових дій та просування ЗСУ.

“Вплинути на Росію також могли б ще й природоохоронні організації. Але, як бачимо, зелені активісти переймаються іншими проблемами. І великих протестів проти варварських дій Росії не бачимо. Хоча участь Росії в міжнародних екологічних і природоохоронних інституціях вже давно можна було заблокувати”, – переконаний Сергій Данилов.

Все йде за інерцією

Чинний директор заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповал тримає зв’язок з працівниками, які залишилися в окупації та продовжують працювати в заповіднику. Ситуація поки в нацпарку перманентна. Жодних дій щодо евакуації колекції не відбувається. Але гарантій, що тварин не почнуть виловлювати та вивозити до території РФ, каже Шаповал, немає.

“Цінність колекції – має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів. Тобто у нас є реалізаційні ціни. Для орієнтиру, наприклад, вартість зебри – близько 130 тисяч гривень за особу, а їх в нас понад 30 в заповіднику. Кафрський буйвіл, наприклад, коштує близько 100 тисяч гривень, вартість коня Пржевальського – 35 тисяч гривень. Однак цінність їх не може бути виміряна грошима”, – зазначив директор заповідника.

Єдиний нюанс, каже Шаповал, тварин зараз відловити окупантам буде складно. Оскільки більша частина тварин перебуває вже у великих загонах Великого Чапельського поду.

“Це болотисті угіддя міжнародного значення, вони охороняються за Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (ред. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її підписали 169 країн). Там утримуються дикі копитні з різних континентів. бізони, сайгаки, лані, олені, двогорбі верблюди. Влітку сюди випускають ватуссі, антилоп канн, кафрських буйволів, зебр і гаялів. Але й це не абсолютний запобіжник від того, що тварини не можуть бути виловлені та транспортовані. Так що проблема ця реально існує, – пояснює Шаповал.

Заповідник звернувся до всіх структур і міжнародних природоохоронних організацій та попередив про ймовірні загрози та наслідки з боку російських загарбників.

“Але треба ж розуміти, що зараз, у реальних умовах, інститути й організації міжнародні паралізовані. Реальних механізмів і важелів впливу не існує. Ми розуміємо, з ким маємо справу. Показовий приклад Енергодар, Запорізька атомна електростанція – місія МАГАТЕ там безсильна. Не думаю, що ситуація буде чимось вирізнялися з заповідником “Асканія-Нова”. І будь-які заклики навряд чи будуть сприйняті”, – каже директор заповідника.

Більша частина техперсоналу залишилася працювати в заповіднику

Більша частина техперсоналу залишається в ролі вимушених заручників. Територія окупована, вибору для більшості з людей, ніж залишитися і працювати там немає, – каже Шаповал.

“Треба було, щоби персонал, який має досвід догляду за колекціями, залишився на місці й доглядав за тваринами та дендропарком. Але є друга частина персоналу, яка добровільно перебуває там. На них лежить пряма відповідальність за колабораціонізм. Але ця історія – після війни. Бо говорити про це – значить наражати на небезпеку інших працівників із проукраїнською позицією”.

Україна за березень виконала всі свої зобов'язання перед працівниками заповідника, боргів немає. За пів місяця березня “зарплату” виплатила й окупаційна адміністрація.

“Окупанти платять зарплати вищі за середньостатистичні. Російська федерація абсолютно очевидно робить це для того, щоби схилити працівників заповідника на свій бік та заохотити до співпраці. Але й абсолютно очевидно, що це тимчасовий захід. На кшталт, як це було в Криму. Коли там бюджетним організаціям так само завищили зарплати, а потім стрімко їх обрізали та відрегулювали”.

Як вплинула війна на колекції заповідника?

У зоопарку “Асканія-Нова” на початок 2023 року налічувалося 3300 особин. Не втратили жодної тварини в порівняння з минулими роками, розповідає директор заповідника Віктор Шаповал.

“Був нормальний приплід, – ніякої катастрофи насправді не сталося. Навіть попри те, що ми перебували в несприятливій ситуації. Вплив військових дій був, але опосередкований. “Асканія-Нова” – перебувала в тилу. І чисельність тварин трималася на статистичному багаторічному рівні”.

Через біосферний заповідник мігрує багато тварин та птахів. Але цей процес більше підпорядкований природним коливанням. Однак виключати стрес у тварин не варто.

«Над заповідником постійно літає авіація – це величезний виклик, це величезний фактор стресу для тварин», – додав Шаповал.

Накопичені резерви заповідника

Запасів зернових кормів у заповіднику вистачить до кінця літа. Грубих, тобто сіна, – до кінця наступної зими.

“Зараз на складах заповідника зберігається сіно – його максимально розосереджено. Навіть за найбільш несприятливих умов, якщо в цьому році не вдасться його зібрати, запасів вистачить навіть на зиму, – додав Віктор Шаповал.

Якою буде подальша доля заповідника, Віктор Шаповал прогнозувати не береться. Каже, ворог прекрасно розуміє та усвідомлює про тимчасовість свого перебування на окупованій Херсонщині. Тому ймовірні різні сценарії.

Вгору
Фото заповідника “Асканія-Нова” зі сторінки у Facebook