Освіта під тиском: вчителі Херсонщини про зарплату та ставлення до очного навчання під час війни

На Херсонщині освітяни Каховського району, з якими нам вдалося поспілкуватися, навіть попри окупацію продовжують отримувати заробітну плату від України. Іноді з затримками, але гроші все ж надходять. Журналісти “Херсон Daily” з'ясували, які перешкоди доводиться долати учасникам освітнього процесу на шляху до якісного навчання.

За словами вчительки початкових класів з Каховки, вони з колегами в липні отримали зарплату, а в червні їм навіть відпускні нарахували. Кошти усім працівникам освіти нараховуються на банківські картки, з яких зараз проблематично зняти готівку. Маргарита впевнена — держава робить все, аби підтримати працівників освіти.

— Нам стабільно надходить зарплата на картки, часто пізніше, ніж зазвичай платять, але гроші ми отримуємо. Були затримки на кілька тижнів, думали вже не нарахують, та згодом все ж гроші прийшли  Частіше за все ці затримки пов’язані з системою нарахування заробітних плат: спочатку директори подають списки тих, хто працював, потім ці списки йдуть в обласний чи міський Департамент освіти, після чого документи подаються в Міністерство освіти. Бюджетників навіть порадували відпускними, на які ми навіть не розраховували, дуже тішить, що нас не забувають — розповідає жінка.

Проте є й такі педагоги, яким не нараховують заробітну плату за те, що пішли на співпрацю з окупаційною владою. Оскільки керівники шкіл повідомили про їх прояви колабораціонізму. Як нам стало відомо з власних джерел, подібних випадків в Херсонській області не більше двох-трьох десятків.

Колективи кількох херсонських шкіл заявили — навчатимуть дітей за російською освітньою програмою. 45-річний вчитель Олександр (ім’я змінено) з с. Роздольне Каховського району ділиться, що їм з колегами чітко дали зрозуміти, що зрадники грошей від Міносвіти не отримають.

—     Нашому директору подзвонили з районо, спитали чи є бажаючі перейти на російські умови та звернули увагу на те, що в аналогічному випадку таким вчителям одразу ж блокують зарплатні картки. Зараз ми місяць працюємо, місяць в нас простій, за який отримуємо 2/3 зарплати. Здебільшого колектив проти роботи за новими програмами. Багато хто вже збирається виїжджати, якщо будуть примушувати співпрацювати. А скільки голів полетіло, росіяни в так званих «опорних» школах своїх протеже поставили на посади директорів і замів, — розповідає чоловік.

Варто зауважити, що управління освіти в Херсонській області не звільняє та не відстороняє працівників шкіл, котрі залишилися на окупованій території, від обов’язків. Про це повідомляє перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський. З початку нового навчального року таких вчителів відправлять в простій через небезпеку працювати. 

А на новопризначених росіянами керівників та інших працівників освітніх закладів прокуратура Херсонської області відкрила кримінальні провадження за фактом колабораційної діяльності. За даними окупаційного Телеграм-каналу “Управление образования в Херсонской области”, з липня вчителям, котрі погодилися навчати дітей за російською програмою, пропонують відрядження в Крим для перепідготовки, адже бажаючих вчителювати на Херсонщині педагогів з РФ майже немає. 

Колишня директорка однієї з херсонських шкіл Тетяна Кузьмич, котра отримала повідомлення про підозру в колабораціонізмі, тепер займає посаду начальниці Управління освіти в Херсонській області. В одному з друкованих ЗМІ «нової влади» облцентру жінка зробила заяву щодо полегшеного вступу в російські виші випускникам нашого регіону та анонсувала повноцінний запуск навчального року на Херсонщині з 1 вересня. За її словами, університети РФ «с распростертыми обьятиями ждут молодых херсонцев и готовы принять каждого желающего на обучение». 

В самому ж регіоні, за словами місцевих педагогів, прихильників анонсованого офлайн- навчання за російськими програмами не лякають можливі наслідки. Адже навіть новопризначена освітянська «еліта» не може гарантувати умови повної безпеки під час проведення уроків, тож сліпа довіра може призвести до незворотніх наслідків.

Сільський вчитель Олександр відверто здивований самим фактом того, що росіяни оголосили про звичайний формат навчання в умовах військових дій навколо. Він вважає, що жодна нормальна людина не буде ризикувати своїм життям і здоров’ям, вже не кажучи про школярів.

—     Певно, всі мої колеги не лише з України за два роки пандемії вже звикли до віддаленої роботи з дітьми. Тому і в цьому році впораємося, аби лише були технічні можливості. Є проблема відсутності Інтернету в учнів, ми вже домовилися приблизно як вирішувати це питання. А пускати дитину в школу, коли десь неподалік чутно вибухи, м’яко кажучи, не дуже розумно. Тут до лінії фронту 100 плюс-мінус кілометрів, а уявіть уроки під обстрілами десь в селах Бериславського району. Як батька мене взагалі лякають думки, що не дай Боже прильот, а син в шкільному класі, який ну ніяк не зійде за підвал чи будь-яке інше укриття, — каже Олександр.

Тим не менше, вчителі переконані в тому, що зусилля освітян в сьогоднішніх реаліях дадуть свій результат та сподіваються якнайшвидше повернутися до нормальних умов життя.

—     Пам’ятаю розповіді похилої сусідки про важку дорогу в школу в післявоєнні часи. Ніна Іванівна розповідала: школа була в іншому селі, тому діти виходили зі старшими учнями зранку раніше і йшли 4-5 кілометрів на уроки. Тоді через такі умови кожна хвилина навчання дорого вартувала що дітям, що вчителям. Може і зараз учні трішки переосмислять, як важко в прямому сенсі даються знання, — додає чоловік.

Джерело фото: Укрінформ