Основна стаття, за якою судять на окупованій Херсонщині: розповідаємо про справу батальйону Номана Челебіджіхана

Одним із найпоширеніших приводів для затримання громадян України в окупованому Криму й на лівобережжі Херсонщини є справа про участь у добровольчому формуванні "батальйон імені Номана Челебіджіхана". У правовому полі України – це було громадське формування до 2023 року, а за законами РФ – терористична організація.

Станом на липень 2024 року відомо про щонайменше 43 людини, яких Росія переслідує у цій справі. З них понад половину – 26 людей – затримали на території Генічеського району Херсонської області вже після повномасштабного вторгнення.

Щонайменше 15 людей отримали вироки від 3,5 років до 10 років ув'язнення, ще двох засудили заочно на 8 років.

Водночас за 10 років війни з Росією з полону звільнили лише 9 мешканців Криму – цивільних людей та політичних в’язнів.

“Вгору” розповідає про справу кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана, чому Росія вважає його терористичною організацією, та як, на думку правозахисників, має реагувати міжнародна спільнота й Україна на незаконні вироки.

Тоді лідери кримськотатарського народу організували продовольчу блокаду півострова, щоб припинити постачання українських харчів на непідконтрольну територію. 

Батальйон назвали на честь кримськотатарського політика і громадського діяча, першого голови уряду Кримської Народної Республіки Номана Челебіджіхана. Але фактично мова йде про громадське формування «Аскер»,  зареєстроване в Україні при державній прикордонній службі Херсонської області. 

Портрет Номана Челебіджіхана на кордоні з Кримом. Фото: “Громадська блокада Криму”

Аналітик правозахисної організації “КримSOS” Євгеній Ярошенко говорить, що до 2022 року Росія та окупаційна адміністрація розглядали батальйон як незаконне збройне формування, за участь в якому передбачено позбавлення волі до 15 років. У 2022 році верховний суд РФ визнав батальйон терористичною організацією за позовом генеральної прокуратури РФ, яка вважає, що діяльність батальйону нібито становить загрозу для суспільства і держави, посягає на територіальну цілісність РФ і ставить за мету "збройне захоплення" Криму.

Чому РФ визнала терористичною організацією батальйон імені Номана Челебіджіхана?

Менеджерка та юристка "Кримськотатарського ресурсного центру" Людмила Коротких пояснює, що батальйон імені Номана Челебіджіхана до 2023 року не мав офіційного статусу військового батальйону. У 2023 році з’явився 48-й окремий штурмовий батальйон ім. Номана Челебіджихана, який перебуває у підпорядкуванні Сил ТрО.

За словами юристки, новостворений військовий підрозділ це інша структура, а людей переслідують за участь у громадському формуванні з охорони громадського порядку та державного кордону “Аскер”, який офіційно зареєстрували в 2016 році. Члени “Аскеру” брали участь у громадській блокаді блокаді Криму 2015 року. 

Прапор батальйону імені Номана Челебіджіхана у селищі Новоолексіївка на Херсонщині. Фото: “Крим.Реалії”

“Визнали цю організацію терористичною виключно для того, щоб було зручніше переслідувати людей. Саме в Херсонській області це, напевно, основна така стаття, якщо людей дійсно судять. Бо, на жаль, дуже багато людей в Херсонській області викрадають, і там жодного суду, жодного слідства – їх просто катують”, – говорить Людмила Коротких.

Аналітик "КримSOS" Євгеній Ярошенко також вважає, що РФ та окупаційна адміністрація ймовірно використовує “справи батальйону імені Номана Челебіджіхана” як один з інструментів політичних репресій проти кримських татар та інших вихідців з Криму за участь у блокаді півострова.

Як у російському суді доводять винуватість людей у цій справі?

Євгеній Ярошенко розповідає, що доказами причетності до цього батальйону в окупаційних судах слугують покази свідків про те, що підсудні здійснювали продовольче та матеріальне забезпечення батальйону, охорону його об'єктів, огляд транспортних засобів, які перетинали адміністративний кордон між Кримом та Херсонською областю тощо.

За його словами, ще одним доказом винуватості може бути те, що підозрювані не припинили свою участь у батальйоні та не сповістили про це російські правоохоронні органи. У багатьох справах показання були отримані внаслідок катування, що суперечить статті 15 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, пояснює аналітик.

Територія проведення акції з блокади Криму, Чонгар. Фото: “Крим.Реалії”

Менеджерка та юристка "Кримськотатарського ресурсного центру" Людмила Коротких наголошує, що жоден активіст, який брав участь у блокаді Криму не є винним, адже вони діяли абсолютно легально в правовому полі України, відстоювали законні інтереси української держави.

Формальними доказами, за словами юристки, можуть бути публікації в соцмережах, фотографії, покази таємних свідків тощо. 

Яка має бути реакція України та міжнародна реакція на затримання людей у справі цього батальйону?

На думку аналітика "КримSOS" Євгенія Ярошенка, Україна має проводити ефективне розслідування всіх випадків незаконного позбавлення волі на окупованих територіях, в тому числі за обвинуваченнями в нібито участі в батальйоні імені Номана Челебіджіхана: 

Україна та іноземні держави також повинні запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до незаконних ув'язнень, і надавати всебічну підтримку жертвам політичних репресій, їхнім родинам та адвокатам, переконаний правозахисник.

Євгеній Ярошенко говорить, що російські окупанти будуть викрадати, катувати, ув'язнювати та депортувати громадян України, поки їхні війська перебувають на окупованих територіях. Тому фактично припинити ці звірства може лише деокупація цих територій. А для цього необхідна належна військова допомога Україні, також дієвіші секторальні санкції проти різних галузей економіки РФ та санкції проти тих економічних суб'єктів з різних країн світу, які дозволяють Росії обходити обмеження, що існують.

Менеджерка та юристка "Кримськотатарського ресурсного центру" Людмила Коротких говорить, що людей у цій справі необхідно вважати не політичними в'язнями, а військовополоненими відповідно до Третьої Женевської конвенції. Це б означало заборону на судове переслідування та утримання в таборах для військовополонених, а не в тюрмах і СІЗО. 

За її словами, обмін цивільних заручників і політичних в'язнів з Криму дуже повільний: за 10 років війни вдалося обміняти лише 9 кримських в’язнів.

Людмила Коротких пояснює, що громадське формування “Аскер” можна вважати парамілітарною установою, адже воно допомагало прикордонникам у забезпеченні порядку. Тому членів “Аскеру” можна сприймати як  комбатантів  і ставитись як до військовополонених, якщо вони потрапляють у полон. 

• У квітні 2024 року стало відомо про затримання двох жителів окупованого Генічеського району Херсонської області за начебто участь у “Кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана”: 66-річного жителя села Новоолексіївка та  60-річну жительку Генічеська. 

• У червні 2024 року окупаційна влада незаконно засудила жителя Генічеського району до трьох із половиною років ув’язнення з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за начебто участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана. Незаконний вирок ухвалив окупаційний Генічеським районний суд.

Оксана Кривіцька,Вгору