Опустелювання, посухи та війна впливають на рослини та якість ґрунтів Херсонщини

Понад 50% українських земель піддаються впливу  ерозії , близько 20% забрудненню. Наразі опустелювання, погіршення стану земель та посуха є одними з найактуальніших екологічних проблем, також на стан ґрунтів вплинула й війна.

Про це пише Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

У дописі йдеться, що серйозної шкоди екосистемі Херсонщини та України загалом наніс підрив Каховської ГЕС

“Це призвело до деградації ґрунтового покриву, руйнування рослинного і тваринного світу, унеможливлення здійснення традиційного зрошення посушливих землях на півдні України”, - додають у Міндовкіллі.

У коментарі “Вгору” доктор біологічних наук, професор, член правління Української природоохоронної групи, заслужений діяч науки й техніки України Іван Мойсієнко розповів, що наразі однією з причин у складнощах з ростом деяких видів рослин є глобальне потепління та зміна клімату.

За його словами, зміна клімату негативно впливає на рослини, ріст яких характерний для більш холодних територій, лісів або боліт. Здебільшого це окремі види моху та папороті.

“У нас є  релікти  льодовикового періоду. Це залишки попередньої геологічної епохи, коли в нас було значно холодніше. От на лівому березі Дніпра їх особливо багато. Зрозуміло, що глобальне потепління, на них дуже погано впливає”, - зазначає науковець.

Наразі на території Херсонщини починають поширюватись південні види рослин, бо клімат став значно теплішим. Зокрема в область приходять бур’яни з Півдня та Середземномор’я.

Також, за словами Івана Мойсієнка, на якість ґрунтів Херсонщини вплинула війна.

“Кожен вибух - це хімічне забруднення. Тому, якщо вибухів дуже багато, то ці ґрунти вже не можна використовувати в сільському господарстві без очищення”, - розповідає професор.

Врятувати забруднені землі можна у два способи. Перший - законсервувати, тобто вивести на певний час з господарського обробітку і відновлювати там природу, щоб вона самостійно очищувалась. Другий - очищувати ці ґрунти, але це дуже дорогий процес, пояснює Мойсієнко.

Нещодавно в рамках наукової експедиції відбувся моніторинг біорізноманіття на 10 старих цвинтарях Правобережного Злакового Степу у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

За даними моніторингу розмінування земель сільгосппризначення на правобережжі Херсонщини в період з 17 травня  по 24 травня цього року площа, яка потребує обстеження для розмінування, сягає понад 247 тисяч гектарів.

Вгору