Олександр Гордієнко: Більшість фермерів Херсонщини втратять свій бізнес

Критична ситуація склалася на полях Херсонщини — через погодні умови врожайність озимої групи становить до 0,4 т/га. Від негоди постраждало понад 55 000 га полів. Сумнівні очікування і від врожаю соняшнику. Паралельно поля та техніку не щадить ворог. У розмові з Kurkul.com керівник осередку «Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини» Олександр Гордієнко розповів про критичну ситуацію в регіоні та те, чому без державної підтримки половина господарств може зникнути.

На Херсонщині дискують пшеницю та соняшник

Kurkul.com: Олександре, яка наразі реальна ситуація на полях Херсонщини?

Олександр Гордієнко: Цей сезон для нас став аномальним. Плюсова температура в березні, мінуси у квітні, відсутність опадів упродовж пів року призвели до того, що в регіоні повністю пропала озимина. Зараз, якщо проїхатись — побачите, що косять лише одиниці, у кого частково пройшли дощі.

Приблизно 55 тис. га озимих просто вимерзли. У нашому господарстві ми скосили пшеницю на сіно, щоб хоч якось забезпечити корм для тварин. Колеги по-різному — хтось дискує, хто має свій комбайн, намагається скосити. Але отримує 0,3–0,4 т/га, що ледь покриває витрати на збирання та дискування. Тобто — великий мінус.

Kurkul.com: Чи краща ситуація з ярою групою?

Олександр Гордієнко: Ще в травні всі зрозуміли, що озимини не буде. Тому те, що залишили під паром, почали засівати соняшником. І цей перший соняшник уже дискують, бо він згорів. Той, що посіяний пізніше, ще тримається, але якщо не буде опадів — його чекає така ж доля.

Kurkul.com: Паралельно є проблема з пожежами на полях, які навмисно влаштовують вороги.

Олександр Гордієнко: Сьогодні ми працюємо на полях під постійним наглядом дронів. От на вихідних прилетів дрон — спалив 250 га поля. Ми дещо встигли загасити. А в сусіда загорілося, та він не мав змоги виїхати на пожежу — немає спеціального обладнання.

При цьому Херсонська область нині перебуває в однакових податкових умовах із рештою України. Але 90% господарств після деокупації розбиті. На правому березі Херсонщини не залишилося жодного цілого елеватора чи складу. З технікою — аналогічно: що росіяни не вивезли, те знищили.

Більшість господарств, які нині працюють на правобережжі, розмінували свої землі самотужки і за власний кошт. Станом на 2023 рік ринку розмінування не існувало. Держава займалася лише соціальними й військовими об’єктами. Тож ми самі проходили навчання, купували техніку й вивезли з нашого господарства до 5000 мін. А хто не пішов нашим шляхом — платив до 5 тис. грн за розмінування 1 га. Відшкодування практично ніхто не отримав.

Тому ми не можемо бути в однакових умовах з іншими. А зараз ситуація така, що ніхто не розуміє, чим платити податки в серпні. Якщо завтра ми їх не заплатимо — автоматично стаємо боржниками. Заборгованість позбавляє права участі в програмах, скасовується статус критичності, блокуються рахунки — і господарство просто закривається.

Без допомоги держави посівну зможуть провести одиниці

За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, втрати аграріїв перевищують 1 млрд грн. Такої посухи, як цьогоріч, аграрії не пам’ятають за останні 10–15 років. Саме тому профільні асоціації звернулися до уряду з проханням допомогти постраждалим. У середу, 3 липня, відбувся круглий стіл за участі Міністра агрополітики та продовольства Віталія Коваля.

Олександр Гордієнко: Я був на зустрічі з міністром. Вільних коштів на допомогу немає. Міністр сказав, що працюватимуть програми, вже закладені в бюджет: 1000 грн дотацій на 1 га посіяного.
Я їхав до Києва полями Дніпровщини, Черкащини, Київщини — там ситуація на полях задовільна. Загалом по Україні врожай буде, а на Херсонщині він — кратний нулю. Залишається лише 1000 грн/га від держави. Але цих коштів не вистачить.

Kurkul.com: Якою, на вашу думку, має бути допомога?

Олександр Гордієнко: Ми просили хоча б по 10 000 грн/га тим, хто офіційно задекларував засіяні поля. Вони все одно не покриють витрат. У середньому вартість посівної — 20 000 грн/га. Але ця допомога потрібна хоча б для того, щоб провести посівну озимих наступного року. Через посуху ми навіть не зібрали насіння для повторного засіву.

Кредитування за програмою «5-7-9%» у нашому регіоні нереальне — потрібні гарантії, застави. А що заставляти, коли вся техніка розбита або викрадена? Аналогічна ситуація зі страхуванням полів.

У міністерстві сказали, що коштів немає, бо все йде на оборону. Міністр пообіцяв, що працюватиме над цим, можливо — через міжнародні програми.

Kurkul.com: Загалом про яку суму йдеться?

Олександр Гордієнко: Насправді, якщо порахувати — це не такі великі гроші. Навіть 55 000 га по 10 000 грн — це 550 млн грн. Для держави це не критична сума. Але збережемо господарства — кошти повернуться у вигляді податків. Як варіант, можна перерозподілити кошти з регіонів, де ситуація не така критична.

Додам, що на правому березі Херсонщини 80% господарств відновили роботу. Але, звісно, не в повному обсязі зембанку. Цей рік може значно скоротити їхню кількість. Думаю, понад 90% господарств постраждають — залежно від того, у кого яка «жирова подушка» залишилась. Але після трьох років роботи в таких умовах більшість уже не має заощаджень, тож відсіється багато.

Землю не обробляємо, а податки будемо платити

Kurkul.com: Ви сказали, що наразі немає жодних податкових пільг для регіону. Хто може вплинути на це рішення?

Олександр Гордієнко: Питання оподаткування не в компетенції Мінагро. Тому зараз паралельно будемо працювати з військовою адміністрацією. Але й вона не може звільнити юридичних осіб від податків — це прописано в Податковому кодексі. Єдиний варіант — визнання територій зоною активних бойових дій.

Kurkul.com: Але такого статусу, наприклад, у громади Бериславського району немає…

Олександр Гордієнко: Херсонщина має статус зони можливих бойових дій. А пільгами користується лише зона активних бойових дій. Я вважаю, що вся Херсонщина повинна мати цей статус, бо 85% території — у досяжності дронів.

Прийняття статусу починається з обласної військової адміністрації, яка подає запит до відповідного міністерства. Деякі населені пункти — Шляхове, Томарино — подали такі запити пів року тому, але їх досі не затвердили. У цих населених пунктах неможливо працювати — туди дістає ворожа артилерія. У мене там є земля, але я не можу туди зайти. При цьому податок на землю мені нараховують. Тобто землю не обробляємо — а платити маємо.

Kurkul.com: Чи є ще якась надія, окрім зміни статусу?

Олександр Гордієнко: Картина дуже погана. Без допомоги влади ми не вийдемо із ситуації. Це не плач про кошти — тут реально треба допомогти.

Нам ніхто не допомагав під час окупації, потім — самі розміновувалися, відновлювались. Технікою допоміг Говард Баффет і його фонд «Жнива перемоги». Єдиний, хто ще допомагає — Дмитро Соломчук. Сподіваємось, що він з агрокомітетом висуне правку до бюджету.

Зараз ми щодня боремося з дронами. І досі не просили нічого від держави. Але цьогоріч нам завадили погодні катаклізми. Ми не винні, що немає Каховського водосховища і немає опадів. У цій ситуації своїми силами ми не впораємось. Хтось піде в тінь, а нормальні підприємства, які працюють чесно, завтра загрузнуть у боргах — і їх просто опишуть. Люди, які працювали 30 років, можуть втратити свій бізнес.