Окупантська "Почта Херсона" не запрацювала

Поштовий зв'язок - один з видів комунікації. Це не тільки листи, посилки, оплата комунальних послуг. Це також один з методів спілкування з зовнішнім світом. Як працює окупанська пошта в Криму та на окупованій території Херсонщини, аналізує позаштатний кореспондент NovaKahovka.City.

Кожна країна, яка визнана міжнародною спільнотою, може бути членом ООН. При ООН діє така організація як Всесвітній поштовий союз. Ця організація створена у 1874 році і діє понині. Мета цієї організації - сприяння поштового зв'язку між її членами. А їх на сьогоднішній день 192 держави, в тому числі Україна і Росія.

Кожна країна має власні поштові індекси, які ідентифікують населенні пункти в цій країні. Це необхідно для швидкої і оперативної обробки кореспонденції. Також даний індекс вказує на приналежність до певної території. В Україні існує п'ятизначний поштовий індекс, в Росії шестизначний.

Що сталося з поштою в Криму

До 2014 року Україна в цілому і Крим зокрема спілкувалися з усім світом. Після анексії Криму в 2014 році Росія створила на півострові новий поштовий оператор "Почта Крыма". Згідно розпорядження уряду Російської Федерації від 21 квітня 2014 року N 648-р за підписом тодішнього голови уряду РФ Дмитра Медведєва створюється "Федеральное государственное унитарное предприятие "Почта Крыма", яке стає "під крило" Мінкомзв'язку РФ, і не є структурним підрозділом "Почты России", не є самостійним членом Всесвітнього поштового союзу, і фінансуються напряму з федерального бюджету.

Мабуть, в уряді РФ розуміли, що в разі "приєднання" нового "поштового оператора" до "Почты России" накличе такі санкції на останнього, що в результаті РФ буде ізольованою від зовнішнього світу всерйоз і надовго. Така "гра" пов'язана, в першу чергу, через вплив на Всесвітній поштовий союз за допомогою щорічних внесків, а також інших чинників.
Далі більше. Взявши за основу українські поштові індекси півострова і додавши до них попереду цифру 2, почали міняти вивіски, документацію та інші речі. Але сталося не те, що планувалося. Цивілізований світ не прийняв анексію, відповідно поштовий зв'язок з Кримом був обірваний. Звичні для кримчан речі, такі як замовлення з-за кордону товарів, стали недоступні. Почався справжній "цирк" зі спробами обміну кореспонденції. На цьому непогано заробили різні кур'єрські служби, які, наприклад, з Керчі їхали в Краснодар, щоб через "посередників" отримати листи і посилки. Саме через "кримські" санкції жодна велика організація РФ побоювалася заходити на півострів. Тому виникали різноманітні підприємства та організації на кшталт "Банк Крыма", "Крымские железные дороги", "Пуд" (колишній АТБ), "Миранда-Медиа" (інтернет), "Волна Мобайл", "Севмобайл", "Крымтелеком", "Win Mobile" (мобільний зв'язок). Навіть Китай заборонив відправляти посилки і взагалі контактувати з півостровом через погрози санкцій (засудили двох підприємців за доставку товарів безпосередньо в Крим).

"Пишите письма мелким почерком"

Таку саму практику було проведено на території ОРДЛО, а потім і на ТОТ Херсонської і Запорізької областей. При цьому якість послуг є гіршою в порівнянні з українськими та російськими підприємствами та організаціями. Тому дуже показово є доля "Почты Херсона", яка фактично перестала існувати, і навіть намагання окупантів набрати в штат поштарів і менеджменту провалилися, ніхто не йде на роботу до них.Ті одиниці, які все-таки пішли на співпрацю, тепер побоюються реального кримінального переслідування, оскільки така "співпраця" згідно Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої (ст. 111-1, 111-2).

Автор, починаючи з 2014 року, роз'яснює всім причини виникнення таких "підприємств" і чим це загрожує іншим в разі взаємодії з ними.